Насправді ми потребуємо не тільки вірити а й витривалості і довіри Богу. Говорячи про війну виникає багато питань а чому, за що?
Євреїв 10.32-36
«Пригадайте ті перші дні, коли ви були щойно осяяні світлом Благовісті. Багато боротьби й страждань випало тоді на вашу долю, але ви все витерпіли. Часом вас самих виставляли на привселюдну зневагу й страждання. Іншим разом ви поділяли долю таких же упосліджених. Ви розділяли страждання тих, хто був в ув’язненні, і з радістю сприймали, коли у вас відбирали ваше майно. Бо ви знали, що володієте чимось кращим, таким, що буде з вами завжди. Не полишайте ж мужності своєї, вона принесе вам велику винагороду. Ви мусите бути наполегливі, щоб виконати Божу волю й тоді отримати обіцяне Ним.»
Щоб краще зрозуміти 11 розділ треба мати контекст.
Слово просвітились означає коли людина почула Євангеліє і зрозуміла це Післання. Людина отримала навернення. Вона раніше слідувала певним традиціям але після навернення вона усвідомила що є щось більше ніж те, що вона знала до цього.
Історія Павла (Савла в минулому) показує яскраве навернення. Савл був тим, хто переслідував церкву але після зустрічі з Богом навернувся до Бога.
Згадати перші дні це згадати народження духовне а не фізичне. Часто в життя новонавернених приходять гоніння. Люди намагаються розказати про все знайомим але часто люди не розуміють а засуджують.
Є таке поняття як “духовна битва”
Людина яка приходить до Бога часто очікує лише комфортних речей. Але автор книги Євреїв каже про інакшу картину. Він пише про свої кайдани.
Євреїв 10.35
«Не полишайте ж мужності своєї, вона принесе вам велику винагороду.»
Слово довірʼя важливе для розуміння. І в цьому контексті автор веде нас в 11 розділ. Це не просто загальне слово що я комусь довіряю. Контекст цього листа це щось більше.
Довіра Богу проявляється в тому, що людина довіряє, що Бог зробить все, що обіцяв, якщо я буду слухняним. Він говорить нам про терпіння. В нас зараз багато питань. Гинуть люди і виникає питання чому так сталось?
Бог не обіцяв що не будуть гинути люди. Він обіцяв що здйснить покликання. Кожна людина яка народжується від Бога починає йти проти течії. Нам потрібно терпіння щоб перейти через це. Коли людина проявляє це терпіння і цю віру, тоді приходить обітниця від Бога.
Євреїв 10.36-38
«Ви мусите бути наполегливі, щоб виконати Божу волю й тоді отримати обіцяне Ним. Бо ось каже Господь: «Ось вже скоро прийде Той, Кому прийти належить, й Він не забариться. Праведна людина житиме вірою в Мене. Якщо ж хто злякаючись, відвернеться від Господа, той не отримає милості від Мене».»
Життя віри
Жити вірою це приймати те, що хоче Бог. Приймати Його план на моє життя щоб Він здійснив те, що Сам хоче. Бог хоче щоб ми міцно стояли у вірі а не хитались від обставин як, на вітру.
Єреїв 10.39
«Але ми не належимо до тих, хто відвернеться й заблукає. Ні, ми ті люди, які мають віру й спасіння.»
Ось тут ми прийшли до 11 розділу.
Євреїв 11.1
«Що ж це означає — віра? Це значить бути певним у тому, на що сподіваєшся. Вона є доказом того, що щось є дійсне, навіть якщо ми не можемо того побачити.»
Часто люди без контексту читають Писання. І можна запитати чи є в нас очікування? Звичайно в кожного є. Виникає питання коли автор говорить про здійснення очікуваного то про яке саме очікування він говорить?
Бог не проти покращення нашого життя і всіх його спектів. В нас можуть бути різні очікування і ми маємо молитись за це. Але це конкретне місце про що говорить? Потрібно читати далі.
Євреїв 11.1-3
«Що ж це означає — віра? Це значить бути певним у тому, на що сподіваєшся. Вона є доказом того, що щось є дійсне, навіть якщо ми не можемо того побачити. Саме через таку віру в минулі часи наші предки здобули прихильність Божу. Завдяки вірі ми розуміємо, що всесвіт був створений за Божим наказом. Тобто видиме було створене з невидимого.»
Він каже що ми вірою починаємо розуміти як все створено. Відкриваємо книгу Буття і читаємо. Автор книги до Євреїв показує що є речі про які Бог хоче поділитись з нами. І є речі які Він хоче створити через моє життя. І тоді є ця віра в те що Він виконає обіцяне.
Я хочу щоб ми сьогодні зрозуміли що вруюча людина не має бути налаштована тільки на комфорт. Бо коли прийде болючий виклик буде важко.
Авель
Авель приносить жертву і догоджає Богу але потім він буде вбитий. Каїн тут як образ злого світу який знищив.
Євреїв 11.4
«Завдяки вірі Авель приніс Богу кращу пожертву, ніж Каїн. Завдяки вірі Авель був визнаний праведним, оскільки Бог схвалив його дарунок. Завдяки вірі він і зараз все ще промовляє до нас, незважаючи на те, що помер.»
Немає значення як тебе сприймають люди а має значення як тебе приймає Бог. Кожен дасть звіт за своє життя, не людям а Богу.
Енох
Євреїв 11.5
«Завдяки вірі Енох був перенесений Богом до іншого життя, не спізнавши смерті. І ніхто не міг знайти його, бо ж Бог забрав його, адже до перенесення він догодив Господу.»
Це сталося коли Енох догодив Богу. Нам потрібне це терпіння щоб догодити Йому.
Євреїв 11.6
«А без віри стати милим Всевишньому неможливо. Бо той, хто йде до Бога, мусить вірити в Його існування, а також у те, що Він нагородить тих, хто шукає Його.»
Відомий вірш серед християн. Процес мого слідування за Богом визначається тим що я готовий шукати Бога навіть після спасіння. Ми маємо вивчати Бога, ми маємо продовжувати Його шукати.
Життя християн це активний спосіб життя. Я молюсь, в мене є свої обставини і серед цих обставин є покликання, яке я маю виконувати.
Ной
Потім автор згадує Ноя. Йому Бог дав збудувати ковчег.
Євреїв 11.7
«Завдяки вірі Ной, попереджений про речі невидимі, послухався Господа і збудував ковчег, тим самим врятувавши свою родину. Своєю вірою він довів, що світ був неправий, і став одним з тих, хто здобув праведність через віру свою.»
Світ в той час був без річок і не було дощів. Земля була як теплиця. Це зараз коли ми бачимо моря і океани ми вже розуміємо що таке корабель і як веде себе велика вода. Але людина яка ніколи не бачила такого могла тільки сильною вірою це збудувати.
Ной в цьму відкритті був одиноким. Його пдтримала тльки сімʼя. Всі решта відверто насміхались над ним. Ной будував ковчег 100 років.
І ось в один момент відкрились небеса і пішла вода. Ця історія говорить про перемогу.
Авраам
Євреїв 11.8-10
«Завдяки вірі Авраам, покликаний Богом, підкорився й вирушив у ту землю, яку йому належало одержати як спадщину. Він пішов, хоча й не знав, куди йде. Покладаючись на віру, він мешкав у землі, обіцяної Господом, як чужинець у далекій країні. Він жив у наметах, разом з Ісааком та Яковом, такими ж, як і він, спадкоємцями Божої обітниці. Він зробив це, бо дивився вперед і бачив місто, зведене на справжній основі: місто, задумане й збудоване Богом.»
Авраам жив собі своїм життям поки Бог не прийшов і не відправив його невідомо куди.
Євреїв 11.11-12
«Завдяки вірі і всупереч тому, що Сара вже була немічна зачати дитину, та й Авраам був вже дуже старий, Бог їм дав благословення мати дітей, бо повірив він в Господню обіцянку. І от від одного чоловіка, вже майже омертвілого, пішли нащадки, такі ж численні, як зірки небесні, такі ж незліченні, як пісок морський.»
Авраам не був досконалим. Це була звичайна людина зі своїми слабкостями. Бог не кличе досконалих, Він кличе слухняних. Авраам не просто повірив а він скорився покликанню.
Ісус казав хто хоче йти за Мною нехай зречеться себе.
Сара спочатку розсміялась від сказаного ангелом але потім влна покаялась і змінила своє відношення.
Бог обіцяв Аврааму дві речі. Перше це земля обіцна з молоком і медом. Друге це величезне потомство.
Авраам з Сарою спробували допомогти Богу і зробили ще сина Ізмаїла. Але Бог якщо кличе Він забезпечить усім що потрібно щоб здійснилось обіцяне.
Євреїв 11.13-15
«Усі ті великі люди до смерті не втрачали віри. Вони не мали обіцяного за життя, але бачили його звіддалік і вітали прихід його. Вони відкрито прийняли усвідомлення того, що вони лише тимчасові гості, чужинці на цій землі. Ті, хто говорять так, ясно показують, що вони очікують на свою власну землю. Якби вони думали про землю, яку залишили, то мали б змогу повернутися туди.»
З одного боку автор показує великі Божі проекти. Але тут раптом Авраам. Всі вони повмирали у вірі не одржавши обітниць. Покликання Авраама не було на одне покоління. Покликання яке дав Бог йшло на століття. Через 400 років це був великий народ яки вийшов з Єгипту. Вони отримали це але не побачили.
Деколи Бог кличе щоб ми щось отримали. І люди хочуть бачити швидкий результат. Але написано не втрачати довірʼя свого.
Сіючи ці добрі діла і Євангеліє ми проголошуємо не на своє життя тільки благословіння а на покоління вперед.
Сила благословіння не обмежується лише проміжком свого життя. Авраам не бачив всєї картини і відійшов у Вічність.
Цікава історія Буття 23.4-6
««Я чужинець і живу серед вас. Дайте мені клаптик землі для цвинтаря, щоб я міг поховати свою померлу». Хиттити відповіли Авраамові: «Послухай нас, добродію. Серед нас ти — один з великих князів Божих. Ховай свою померлу в нашому найкращому склепі. Ніхто з нас не завадить тобі поховати там твою померлу».»
Коли ти служиш Богу авторитет Божий приходить але не відразу. Тому потрібно мати терпіння, надію і довіру.
В цей час ми можемо бути розчаровані багато чим. В кожного було своє життя поки не прийшла війна. Ми можемо бути розчаровані. Але в цих обставинах нам потрібно знайти Бога.
Багато людей у цих важких осбставинах приходять в церкву куди б вони у своєму комфортному минулому ніколи б не прийшли.
Друг Бога
Євреїв 12.1-3
«Завдяки тим великим людям, ми маємо так багато прикладів непохитної віри. Тож відкиньмо все, що перешкоджає нам подолати відстань і перемогти в змаганнях; усе що уповільнює наш біг, разом із гріхом, який постійно примушує нас падати. Хай завжди перед очима нашими буде Ісус, наш Провідник у вірі, Який приведе її до досконалості. Заради радості, що чекала на Нього, Христос витерпів страту на хресті й, прийнявши цю ганьбу, тепер посів Своє місце по праву руку від Божого престолу. Пам’ятайте про Нього, Хто виніс таку наругу з боку грішників, щоб ви тепер не занепадали духом й не полишили ваші старання.»
Якова 2.21-23
«Хіба предок наш Авраам не був виправданий Богом за вчинки свої, коли приносив у жертву свого сина Ісаака? Як бачите, віра сприяла вчинкам його і ставала довершеною завдяки ділам. Отак здійснилося сказане у Святому Писанні: «Авраам вірив у Бога, й ця віра була зарахована йому у праведність», і тому Авраам був названий другом Бога.»
Він був названий другом Божим. Він настільки догодив Богу що Сам Бог каже я Бог Авраама Ісака і Якова. Він показує що моя віра, якщо я йду до кінця, якщо я її маю то Бог може назвати мене своїм другом.
Не тільки віра а й діла.
Амінь.
Останні коментарі