1 Солунян 1.1-4
«Вітання від Павла, Силуана й Тимофія церкві солунській, яка належить Богу Отцю і Господу Ісусу Христу. Благодать Божа вам і мир. Ми завжди дякуємо Богові за вас усіх і згадуємо про вас у своїх молитвах. Ми ніколи не забуваємо перед Богом, Отцем нашим, про труди ваші завдяки вірі, про працю вашу, що йде від любові вашої, і про терпіння ваше, що надихане надією на Господа нашого Ісуса Христа. Ми знаємо, брати і сестри улюблені Богом, що Він обрав саме вас бути Його народом.»
Ці три речі мають бути присутні в житті кожної віруючої людини.
Я хочу пояснити що це таке.
Діло віри, труд любові і терпіння надії
Слово віра ми трактуємо по своєму. Але що говорить Біблія? Віруюча людина це та, яка прийшовши до Бога отримала щось більше від Бога. Віра побуджує нас до певної дії. Бог врятував мене і так само Він хоче спасти мого ближнього. Тому і Він дає це діло віри щоб ми могли йти і говорити іншим про Христа, тобто Євангеліє.
Притча про доброго самарянина. Там було показано труд любові. Самарянин побачив цю біду і допоміг ближньому. Коли ми приходимо до Бога Він в нас вливає свою любов. І під дією цієї вдячності я роблю добрі діла.
Спасіння приходить по вірі але воно має мене спонукати до добрих діл. Це має бути нормальним наслідком цієї любові.
Я нікому нічого не винен але знаючи Божу любов то вона має бути проявлена. Ісус питає в чому проявляється твоя любов? Він прийняв смерть замість нас і в цьому проявилась Його любов.
Терпіння надіі. Це не просто надія а це терпіння надії, тобто звʼязок цих двох слів. Людина проходить через випробування знаючи що це природній процес людини яка йде з Богом. Світ іде широкою дорогою але не до Бога. До Бога веде маленька і терниста стежка.
1 Солунян 1.5-10
«Бо наша Благовість дійшла до вас не лише словами, а з силою, з Духом Святим, з глибоким переконанням у її істинності. Ви знаєте, як ми жили, коли були з вами. І це було заради вас. І ви стали подібними до нас і Господа. Ви прийняли Послання серед багатьох мук із радістю, що йде від Святого Духа. Отож бо й стали ви взірцевим прикладом для всіх віруючих у Македонії та Ахаї. Бо Слово Господнє йшло від вас, й було його чути поза межами Греції, і про віру вашу стало відомо повсюди. Тож нам не треба нічого казати. Усюди люди самі говорять, про те, як прийняли ви нас, і про те, як відвернулися ви від бовванів, щоб служити живому та істинному Богові. І щоб очікувати пришестя Його Сина з небес — Того, Кого Бог воскресив із мертвих, а саме Ісуса, Який спасе нас від прийдешнього гніву Божого.»
Коли людина приходить до Бога і Він наповнює її Духом Своїм, то ця людина вже не так залежна від своїх обставин.
Поза обставинами
Унікальність християнства в тому що це не вид релігіі чи філософії, а це реальне життя з Богом поза обставинами. Якщо я з Богом то в важкі моменти я можу відчувати радість і підбадьорення бо я знаю що Бог зі мною і що Він мене переведе через все.
Я не маю жити в режимі паузи, тобто в режимі очікування що коли закінчиться війна от тоді я щось почну. Люди відставили своє життя і продовжать жити коли війна закінчиться. Якщо ти в чужому місті то хай воно тобі стане рідним. Не чекай поки все зміниться навколо. Не став своє життя на паузу. В тобі має бути життя, ця надія, радість від Духа Божого, Який може наповнити твоє життя.
Багато людей чекають щоб обставини змінились і тоді вони будуть щось робити. Життя є тут і зараз, воно триває вже сьогодні.
Бог вибрав вас
Діло віри, труд любові і терпіння надіі. Потім він каже знаючи що Бог вибрав вас.
В першу чергу людина має знати що Бог її вибрав. Інакше це проста бородьба за своє місце під сонцем. Є певні філософи які розказують лежачи на дивані як тобі треба жити.
Не слухайте цих тренерів які розказують про когось як хтось розбагатів. Людина сама не досягнула нічого але вчить інших. Бог тому допускає в наше життя обставини і наше серце робиться мягшим. І коли хтось біля тебе потім проходить такі випробування то ти вже знаєш як допомогти.
1 Солунян 2.1-2
«Браття і сестри, ви самі знаєте, що наш прихід до вас не був марним. Як вам відомо, перед нашим приходом до вас, ми зазнали страждань і зневаги у Филипах. Але з допомогою нашого Бога ми відважилися проповідувати вам Добру Звістку, що йде від Бога, незважаючи на сильний опір.»
Дії 16.6-10
«Павло та його супутники пройшли землю Фриґійську та Ґалатську, але Дух Святий не дозволяв їм проповідувати Слово в Малій Азії. Дійшовши до кордону Мізії, вони збиралися йти до Віфінії, але Дух Ісуса не пустив їх. Тоді, проминувши Мізію, вони прибули до Троади. Вночі Павлові було видіння, в якому якийсь чоловік із Македонії постав перед ним, благаючи: «Прийди до Македонії й допоможи нам». Після цього видіння, ми одразу ж зібралися йти до тієї землі, вирішивши, що то Бог покликав нас проповідувати македонцям Благовість.»
Біблія говорить що під час молитви ти можеш щось переживати від Бога. Це не просто як відправити повідомлення в телеграм. Це щось більше. Бог бачить відкрите серце і може прийти наприклад у сні. Якщо ти шукаєш Божої Волі в житті то Бог так зробить що ти почуєш коли Він заговорить.
Якщо я хочу щоб Бог направлялв мене у моєму житті то Він буде направляти.
Що значить йти з Богом?
Якщо Бог тебе покликав то деякі думають що все завжди буде класно. Є речі які Бог може дозволити в нашому житті. І це не слабкість віри чи помилки. Це Його план. Бог допускає певні речі щоб досягнути більших висот в нашому житті. Ці обставини переплавляють наше серце щоб воно було мʼяким.
Дії 6.11-15
«Тоді вони декого підкупили, щоб ті люди сказали: «Ми чули, як Степан ганьбив Закон Мойсея і Бога». Таким чином вони підбурили народ, старійшин і книжників. Ті виступили проти Степана, й, схопивши його, привели до Синедріону. І було також приведено лжесвідків, які сказали: «Він без кінця ганьбить це святе місце і Закон Мойсея. Бо ми чули, як він казав, що Ісус із Назарета зруйнує храм і змінить наші звичаї, які Мойсей передав нам». Усі, хто були в Синедріоні, пильно подивилися на Степана й побачили, що обличчя в нього було, як у Ангела.»
Все може змінитись одного разу
Дії 16.16-24
«Так сталося, що коли ми йшли до місця молитви, нам зустрілася дівчина-рабиня. Вона була одержима духом, який давав їй силу передбачати майбутнє. Роблячи це, вона приносила величезний прибуток своїм господарям. Дівчина ходила за Павлом і всіма нами, вигукуючи: «Це слуги Всевишнього Бога! Вони провіщають вам шлях до спасіння!» Так тривало багато днів, і Павла це почало турбувати. Тож він обернувся й промовив до духа: «Наказую тобі іменем Ісуса Христа, вийди з неї!» І він негайно вийшов з дівчини. Коли її господарі побачили, що їхнім сподіванням на прибуток прийшов кінець, вони схопили Павла та Силу й потягли їх на базарну площу, а там передали владі. Коли вони привели Павла та Силу до міської влади, то сказали: «Ці люди — юдеї, вони каламутять усе місто! Вони проголошують звичаї, які для нас, римлян, є протизаконним прийняти або дотримуватися». Весь натовп піднявся проти Павла й Сили. Володарі міста зірвали з апостолів одяг і наказали їх побити. Тяжко побитих, їх кинули до в’язниці й наказали вартовому пильно стерегти їх. Діставши такий наказ, він посадив апостолів у внутрішню камеру, а ноги їхні забив у колодки.»
Все починалось класно. Але тут не того духа вигнали. І посипалось все. Диявол восстав як і завжди він це робить проти віруючих людей які щось роблять для Бога.
Якщо я знаю що я покликаний і тут відбуваються ипробування і мене посадили в темницю то які думки в мене в голові будуть?
Чи воно мені взагалі було треба… якщо людина не стверджена у вірі то в неї будуть такі думки.
Віра зростає поступово. Бог посіяв зерно віри кожному. І далі люди проходячи з Богом певні моменти зрощують свою вріу.
Дії 16.25
Бог не хоче щоб ми себе жаліли і були жертвами. Хочеш вийти зі своєї темниці то молись і співай хвалу.
Дії 16.26-31
Це улюблене місце багатьох віруючих. Якщо ти достойно проходиш випробування і маєш цю надію на Господа то прийде час цієї перемоги.
1 Солунян 3.1-8
Бо тепер ми живемо бо ви стоїте в Господі. Йому було важливо щоб його духовні діти не дивлячись на обставини могли залишитись з Богом. Вони вболівали і хотіли почути добру новину.
Ми переходимо цю війну як насильніше випробування яке може бути. Але ця війна додає ще більше тяжкості через смерть і розруху. Але Бог завжди з нами.
Він розуміє через що ти переходиш і що ти відчуваєш. Не Бог починає війни, нам не повезло з сусідом. Але питання в тому чим наповнене моє серце. Чи я поставиви своє життя на паузу чи я йду далі з Ним з вірою і терпінням надії.
Бог тим, які шукають Його Він воздає.
Ми маємо шукати Його, дозволити Йому зцілити моє серце. Щоб Він наповнив нас цією радістю і миром.
Амінь.
Останні коментарі