Сьогодні ми будемо читати історію однієї жінки.
Івана 4.1-30
«Фарисеям стало відомо, що Ісус привертає на Свій бік і хрестить більше учнів, ніж Іоан. (Насправді ж Ісус сам не хрестив людей, це робили Його учні). Тож, почувши про це, Ісус залишив Юдею і знову подався до Ґалилеї. По дорозі туди Йому потрібно було переходити через Самарію. В Самарії Ісус прийшов до міста Сіхар, неподалік від землі, що Яків віддав своєму синові Йосипу. Там знаходилася криниця Якова. І було тоді близько полудня, коли Він, втомившись з дороги, сів відпочити коло Якової криниці. Ісус звернувся до самаритянки, яка прийшла до криниці набрати води: «Дай мені напитися».
Його ж учні пішли до міста купити щось поїсти. Самаритянка спитала: «Чому це Ти, юдей, просиш у мене, самаритянки, напитися?» (Юдеї не спілкувалися з самаритянами). Ісус відповів їй: «Якби ти знала про те, що Бог дає людям, і Хто у тебе просить напитися води, то сама б попросила в Мене, і Я дав би тобі води живої». «Шановний, — каже жінка, — але ж Ти й відра не маєш, а криниця глибока. То як же збираєшся дістати тієї живої води? Чи, може, Ти величніший за пращура нашого Якова, що дав нам цю криницю і сам пив із неї разом з дітьми своїми і худобою?» На те Ісус відповів їй: «Кожен, хто вип’є цієї води, скоро знову спрагу відчує. Але хто вип’є тієї води, що Я йому дам, ніколи більше не страждатиме від спраги, бо вода, якої Я дам напитися, перетвориться в людині на животворне джерело, що несе вічне життя».
Тоді жінка каже: «Шановний Добродію, то дай же і мені тієї води, щоб я більше ніколи не відчувала спраги й не приходила сюди по воду». Ісус сказав їй: «Йди поклич свого чоловіка і сама приходь сюди». «У мене немає чоловіка», — відповіла вона. Ісус тоді промовив: «Правду кажеш, що не маєш чоловіка. У тебе було їх п’ятеро. А той, якого маєш тепер, не чоловік тобі! Отже, ти сказала правду». Тоді жінка й каже Йому: «Тепер я бачу, Пане, що Ти — пророк! Наші батьки йшли на цю гору поклонятися, але ви, юдеї, стверджуєте, буцімто Єрусалим є тим самим місцем, де ми маємо поклонятися Господу». Ісус на те відповів: «Жінко, повір Мені! Надходить час, коли ви поклонятиметеся Отцю не на цій горі й не в Єрусалимі. Ви, самаритяни, поклоняєтеся тому, чого не розумієте. Ми ж, юдеї, знаємо, чому поклоняємося, бо спасіння приходить від юдеїв. Та близький той час, і він уже настав, коли справжні прихильники поклонятимуться Отцю в дусі та істині. Таких людей і прагне Отець в богомольці собі. Бог є Дух. І той, хто поклоняється Йому, має поклонятися в дусі та істині».
Й мовила до Нього жінка: «Я знаю, що має прийти Месія. (Якого називають Христом). Коли ж Він прийде, то розтлумачить нам про все». Тоді Ісус їй і каже: «Той, Хто розмовляє з тобою, і є Христос». В цей час підійшли Його учні й дуже здивувалися, що Він розмовляє з жінкою. Та ніхто з них не спитав: «Що Тобі треба від неї?» або «Чому розмовляєш із нею?» Жінка залишила свій глечик й, повернувшись до міста, сказала людям: «Ходімо побачите Чоловіка, Який розповів мені про все, що я зробила в житті! Можливо, Він і є Христос». Тоді вони залишили місто й пішли до Нього.»
Культурний контекст
Ми бачимо історію з Біблії як ми бачимо. Але є певні моменти в культурі Самаріі чи Юдеї. Якщо не знати цих моментів ми не побачимо глибини цієї історії.
Між Іудеєю і Самарією був давній конфлікт. Можете почитати історію. Була причина чому самарянка прийшла в спеку. Переважно дівчата приходили до колодязя або зранку бо ввечері. Ця самарянка не могла прийти коли інші ходять. Вона не хотіла спілкуватись маючи своє одиноке і сіре життя.
Ця історія показує що в її житті був гріх. Якщо жінка вела розпусний спосіб життя то її зневажали. На неї міг плюнути будь який перехожий. Ця жінка хотіла води бо мала життєві потреби.
Багато людей маючи певні проблеми у житті стараються пристосуватись до життя не вирішуючи свої проблеми.
Ця жінка не знала як вирішити свої проблеми. В кожного з нас є певна частина всередині вдділена для Бога. І якщо Бога там нема то є пустота. Хтось закриває це алкоголем чи наркотиками чи сексом.
Нажаль люди які були навколо цієї самарянки не хотіли їй допомогти а лише осуджували. Людина замість того, щоб наблизитись до Бога навпаки закривається.
Самарянка прийшла до колодязя надіючись що там нікого нема. Ісус почав розмову. Жінка здивувалась що іудей заговорив до неї.
Ісус приходячи в життя людини хоче забрати цей біль. Деколи Бог допускає в нашому житті обставини щоб через них торкнутись глибини нашого серця.
Ісус ламає барʼєри
Ісус починає ламати барʼєри які були в цієї жінки. Він прийняв її такою яка вона є. Він почав говорити до неї.
Жінка думала Ісус не знає хто вона така. Вона згадала свого праотця Якова. Він вирив цей колодязь. Взагалі в іудеїв колодязь це було місце зустрічі. Це було важливе місце.
Ісус каже до неї що якби вона знала Дар Божий бо колодязь так і називався. І от сидить сам Господь який дає Живу Воду.
Для жінки кожен похід до колодязя був трагедією. Тому вона захотіла позбутись спраги. Коли Бог говорить до людини вона може це зрозуміти поверхнево.
Ісус каже приведи чоловіка і я дам тобі води. Ісус ламає ще один барʼєр. Він показав їй що знає як вона живе і з ким. Він знає що вона переживає і чого боїться.
Далі жінка починає глибшу розмову з Ісусом запитуючи як треба поклонятись. Ісус пояснює що ця різниця яка була між ними буде забрана.
Бог хоче щоб ми пізнавали Його
Немає жодного покривала яким можна закритись від Ісуса.
Далі жінка каже що знає що має прийти Месія. І Ісус каже це Я.
Людина чуючи ці історії що прийде Месія і принесе відродження нарешті бачить що Він тут.
Жінка яка боялась спілкуватись з людьми після зустрічі з Ісусом побігла в своє село і розповіла всім про Нього.
Є речі які завжають нам бути вільними. Але Той Хто сидить біля колодязя чекає на нас. Це Той Який говорить Я прийшов бо насправді люблю тебе. Я бачу твої проблеми і гріхи і Я не суджу тебе а хочу допомогти.
Ми живемо в непростий час. Кожен день помирають люди. Війна це продукт диявольського розуму направлений щоб знищити людей. Нам важливо розуміти що ми маємо це вічне життя.
Павло каже що важливо щоб Слово про Нього звучало. Бо коли про Ісуса звучить Слово ця Істина робить нас вільними.
Ця жінка звільнилась від всіх барʼєрів і привела туди ціле своє село. Бог дав їй цю любов і вона отримавши це свідоцтво захотіла поділитись з іншими.
Ісус дає цю відповідь, мир, зцілення.
Амінь.
Останні коментарі