Колосян 1.1-8
«Павло, волею Божою апостол Христа Ісуса і Тимофій, брат наш, вітають людей Божих в Колосах, братів і сестер наших вірних в Христі. Благодать вам і мир від Бога, Отця нашого. Коли ми молимося, то завжди дякуємо за вас Богові, Отцю Господа нашого Ісуса Христа. Бо чули ми про вашу віру в Христа Ісуса і про вашу любов до всіх людей Божих. Адже все, на що маєте надію, чекає вас на Небі. Ви вперше почули про це через Послання істинне, що є Доброю Звісткою, коли вам про неї проповідували. Та зараз, вона по всьому світу поширюється й приносить плоди. Так було серед вас відтоді, як ви почули про милість Божу і визнали, що вона — істинна. Ви дізналися про це від Епафраса, нашого улюбленого співробітника, вірного слуги Христа заради всіх нас. Він також розповів нам про любов вашу, натхненну Духом Святим.»
Поверхневе християнство
Часто людина розумом приходить до Бога але своїм життям не приходить. Люди знають Волю Бога і все решта, але їх життя цього не показує.
Ключовим моментом є те що Павло показує себе як великий молитовник. Він насправді знає що молитва може багато. Павло в це вірив і він про це писав. Я хочу зконцентруватись на тому, за що він молиться.
Коли людина привідкриває своє серце для Бога і вона не змінює своїх думок і бажань то вона так і залишиться егоцентричною.
Егоцентрична людина молиться і думає за себе. В центрі її думок лише вона сама. І людина ніби живе духовним життям але вона егоцентрично робить все для себе. Часто в людей це стоїть на першому плані.
Перша заповідь звучить просто. Але от друга заповідь звучить набагато складніше. Возлюбити ближнього як самого себе не просто. Чи люблю я себе? Багато хто задає собі таке питання.
Люди часто думають щоб любити ближнього потрібно навчитись любити себе і знову починаються егоцентричні молитви за себе любимого.
Колосян 1.9-15
«Тому й ми з того дня, як почули про це, не переставали молитися за вас і благати Господа, щоб ви сповнилися пізнання волі Божої, великою мудрістю і духовним розумінням. Щоб ви жили гідно Господа й у всьому догоджали Йому, приносячи плоди в усякому доброму ділі, і зростаючи в пізнанні Бога. Щоб ви зміцнювалися Його великою силою завдяки Його славній могутності, щоб ви могли знести всі турботи з терпінням і радістю. Дякуйте Отцеві, Який дав вам можливість мати частину тієї спадщини, що належить Божим людям, які живуть у світлі. Він визволив нас із влади темряви й привів до Царства улюбленого Сина Свого, в Якому ми маємо визволення і прощення гріхів наших. Христос є образом невидимого Бога і стоїть вище усякого творіння.»
Ми живемо в інфопросторі де можна заблукати. Автор нас закликає бути у фокусі.
Церква покликана жити у Христоцентричності. Тобто в мене є свідомість що я прийшов до Бога і Він для мене Господь. Це ніби прості слова але давайте подумаємо. Людина часто приходить до Бога і залишає Його як Спасителя. Людина більше ніж про спасіння не думає. Але коли ми приходимо до Господа то це щось більше. Він Господар і Він роздає свої бажання щоб я міг їх виконати.
Нам треба себе як церкву перевірити щоб не Бог був для нас а ми для Нього. Так Він приніс Себе на Хрест для нас але тепер ми для Нього.
Егоцентризм
Ми часто спускаємось до рівня егоїзму навіть після навернення. Нам легко концентруватись на проблемах і викликах.
Тому Павло знаючи цей момент пише такі речі.
Колосян 1.9
«Тому й ми з того дня, як почули про це, не переставали молитися за вас і благати Господа, щоб ви сповнилися пізнання волі Божої, великою мудрістю і духовним розумінням.»
Як я можу говорити про своє покликання не знаючи свого покликання? Як я можу догодити Богу якщо я не знаю чим я можу догодити?
Павло розуміє важливість цієї істини.
Заповідь возлюбити Бога це не просто познайомитись а пізнати. Пізнання Бога це спільний життєвий шлях коли ти пізнаєш Його і відкриваєш Йому всі сфери свого життя. Тоді ми наповнюємось пізнанням Його.
Ми маємо виділяти у молитві ось цей напрямок. Павло ніколи не починає з особистого. Він молиться за пізнання Волі Божої.
Павло вкінці свого життя писав що шлях свій звершив. Але як ти можеш завершити свій шлях не пізнаючи Бога до кінця свого життя.
Пошуки Волі Божої
Тому Павло так багато уваги звертає на пошуки Божої Волі щоб її звершити. Нам потрібно пройти життєвий шлях з Богом щоб потім піти в небесний шлях.
Якщо я хочу дійти до небес, я маю йти з Тим, Хто мене туди доведе. І це вже молитва не грішника, якою моляться на початку християнського життя а це вже молитва покликання. Щоб Його бажання домінували у моєму житті. І якщо я так прошу то Він буде це робити.
Є багато хороших людей які бажають багато хорошого але бажання можуть залишитись на стадії бажання. Але Павло молиться не тільки про бажання але і про дію щоб це здійснити.
Бог настільки великий і глибокий що не достатньо однієї молитви. Це шлях цілого життя.
Я хочу молитись щоб Бог наповнив мене Своїми бажаннями і тоді в мене не буде моїх егоїстичних бажань.
Ефесян 1.15-23
«Відтоді, як я почув про вашу віру в Господа Ісуса і про вашу любов до всіх людей Божих, я не перестаю дякувати Богові за вас, згадуючи вас у своїх молитвах. Я молюся, щоб Бог Господа нашого Ісуса Христа, славний Отець, дарував вам мудре серце й відкритість до Його одкровення, щоб ви могли пізнати Його. Я молюся, щоб ваші серця відкрилися для сприйняття світла, і ви зрозуміли, що є надія, до якої Він закликає вас; яка багата й прекрасна спадщина, котру Бог її дарує святим людям Своїм; щоб ви збагнули, яка незрівнянно могутня влада Його для нас, хто вірить. Його сила й могутність були виявлені в Христі, коли Всевишній воскресив Його з мертвих і посадив праворуч від Себе на небесах. Він посадив Христа вище всіх правителів, влади, сили й царів, вище будь-якого звання, що може бути присвоєне, і не лише в наші часи, а й у майбутньому. Бог усе віддав під владу Христову і зробив Його Головою церкви. Церква — це Тіло Христове, яку Він наповнює Собою. І Він наповнює всесвіт.»
Павло тут розширює поняття. Він каже що нам насправді потрібне пізнання і відкриття через Духа премудрості. В нас є небезпека прожити егоїстичне життя біля Бога. Це не легка тема для проповіді але вона потрібна. Бо люди деколи думають що вони віруючі але живуть своїм життям.
Дорога церкво в нас з вами є шлях. Спільний шлях як церкви і індивідуальний шлях для кожного особисто. Бог ніколи не запізнюється. І навіть якщо Бог прийшов у старшому віці це не означає що це пізно.
Наш розум працює як компютер. Якщо немає операційної системи то ніякоі користі з нього нема. Наш розум так само має мати відкриті очі нашого розуму. Християнство це насправді праця над собою.
Я підбадьорюю вас читати Біблію. Мати цю звичку. І таку звичку потрібно виробляти. Бо ми на емоціях можемо приймати рішення але потім щось змінюється і ти забуваєш.
Бог дає бажання але дія залежить від мене. Бог може дати просте бажання але людина має втілити це. В цьому і проявляється моя слухняність і відповідальність. Ми можемо часто пропускати Бога в дрібницях.
Якщо ми не бачимо цих дрібниць то наші ближні можуть не отримати щось від Бога. Бажання і дія. Бажання це від Нього а дія від нас. І не потрібно чекати від Бога все. Є наша частина яка від нас нікуди не дінеться.
Це як хрешення Духом Святим. Людина вірить і знає але вона мовчить. Потрібно відкрити рот і почати молитись і тоді Бог наповнить.
Давид писав щоб ми зупинились і пізнали Бога. Ми постійно біжимо кудись. А потрібно зупинитись в думках і ділах щоб Він міг зробити те, що Він хоче.
Римлян 12.1-2
«Отже, благаю вас, брати і сестри мої, через милосердя Боже віддайте життя своє Богу, як живу пожертву, що є свята й мила Богу. То буде вашим духовним служінням Йому. Не підкоряйтеся світу цьому. Краще нехай ваш розум зміниться і відновиться, щоб змогли ви пізнати й прийняти волю Божу, щоб збагнули ви, що є добре, досконале й бажане Богу.»
Нам потрібно постійно оновлюватись. Як наші телефони постійно оновлюються. Оновлення прилітають для кращої роботи системи. Якщо ми говоримо про оновлення свого розуму то тут оновлення мається на увазі щоб ми не змінювались під дією цього світу який змінюється.
Для чого читати Біблію якщо пастор в неділю розкаже? Для того щоб Бог оновлював наш розум і допомагав нам бути справжніми християнами. Щоб ми могли самі розібратись в Слові і зрозуміти Волю Бога для нашого життя.
Римлян 12.2
«Не підкоряйтеся світу цьому. Краще нехай ваш розум зміниться і відновиться, щоб змогли ви пізнати й прийняти волю Божу, щоб збагнули ви, що є добре, досконале й бажане Богу.»
Якщо він каже що Воля Божа добра то вона точно добра.
Ефесян 4.21-24
«Та я не маю сумніву, що ви чули про Нього і, як Його послідовники, навчені істини, яка в Ньому. Щодо вашого минулого життя, то вас вчили позбавлятися вашої старої суті, яка занепадає від облудних бажань. Ви повинні відновитися в ваших серцях і розумі, та «зодягнутися в нового чоловіка», який був створений у подобі Божій і відрізняється праведністю й святістю, що йдуть від істини.»
Якщо ти читаєш Біблію і бачиш там певні речі про своє життя то потрібно оновити свій розум і почати використовувати ці речі у своєму житті.
Оновлюй свої звички, свою реакцію на людей, своє відношення.
Ефесян 5.1-2
«Будьте послідовниками Бога, як Його улюблені діти. Живіть у любові, як Христос любив і Він віддав Себе за нас, як запашне приношення і пожертву Богу.»
Коли ми перестанемо реагувати на інших людей які намагаються нас вивести зі стану спокою нам буде набагато легше жити.
Филипян 1.8-11
«І Бог мені свідок, що я дуже сильно хочу бачити вас, бо люблю усіх вас любов’ю Ісуса Христа. Ось молитва моя за вас: Щоб любов ваша все більше зростала разом із знанням і розумінням. Молюся я, щоб ви повсякчас були спроможні розрізняти важливе від нікчемного, і завжди могли вибрати найкраще, й залишатися чистими і бездоганними до Дня приходу Христового; щоб ви з допомогою Ісуса Христа сповнилися плодами праведності на славу і хвалу Божу.»
Кожен стане перед Богом і дасть звіт за своє життя. Оновлення мого розуму і пізнання Його бажань і моя дія приводить мене в правильну позицію. І потім мені не буде соромно стояти перед Ним на великому суді. Кожен отримає згідно свого життя. Це важливі речі. Ми не маємо просто проживати своє життя.
2 Петра 1.1-8
«Вітання від Симона Петра, слуги і апостола Ісуса Христа, до тих, хто одержав ту ж дорогоцінну віру, що й ми від Бога нашого і Спасителя Ісуса Христа, праведного і справедливого. Нехай мир і благодать збільшуються в вас через пізнання Бога та Ісуса, нашого Господа. Все, що потрібно нам для духовного життя і служіння Богу, було дано Ісусом, Який має силу Божу. Ми отримали ті дари, бо знаємо Того, Хто покликав нас славою і добротою. І завдяки тій славі й доброті Своїй, Він дав нам обіцяні дорогоцінні й великі дари, щоб змогли ми стати подібними Самому Богу, та уникнути духовного тління, яке панує у світі через лихі людські бажання. Тому докладіть усіх зусиль, щоб додати до віри вашої доброчинність, а до доброчинності — знання. Щоб до знань ви змогли додати стриманість, а до стриманості — терпіння, а до терпіння — побожність. Щоб до побожності ви змогли додати братолюбство, а до братолюбства — любов. І якщо все це у вас є і примножується, то дієво й плідно ви досягнете повного розуміння нашого Господа Ісуса Христа.»
Не можливо щось робити для Бога не пізнаючи Його і не змінюючи своє життя і свій розум.
Амінь.
Останні коментарі