+38067 203 8554 lvivchurch@gmail.com

Йов 2.11

11 І почули троє приятелів Йовових про все те нещастя, що прийшло на нього, і поприходили кожен з місця свого: теманянин Еліфаз, шух’янин Біддад та нааматянин Цофар. І вмовилися вони прийти разом, щоб похитати головою над ним та потішити його.

Тут показаний їхній мотив. Він дуже гарний і добрий бо вони пішли підтримати і підбадьорити його. Не завжди добрі наміри людини втілюються правильно. З тим хто страждає потрібно деколи плакати. І ми не завжди розуміємо що я можу сказати і що не можу. Хочеться торкнутись кожного з цих абзаців.

Йов 2.12-13

12 І звели вони здалека очі свої, і не пізнали його… І піднесли вони голос свій, та й заголосили, і роздерли кожен одежу свою, і кидали порох над своїми головами аж до неба…

13 І сиділи вони з ним на землі сім день та сім ночей, і ніхто не промовив до нього ні слова, бо вони бачили, що біль його вельми великий…

Якби вони продовжили мовчати все було би набагато краще. Але Бог вміє все розвертати на добро. В кінці історії Йов зустрічається з Богом і пізнає Його як ніколи раніше.

Деколи не треба слів. Сама твоя присутність і молитва є великим підбадьоренням у важких обставинах. Не треба напрягатись що сказати якщо Бог хоче щоб ти просто помовчав і побув з людиною.

Йов 3.1-4

1 По цьому відкрив Йов уста свої та й прокляв був свій день народження.

2 І Йов заговорив та й сказав:

3 Хай загине той день, що я в ньому родився, і та ніч, що сказала: Зачавсь чоловік!

4 Нехай стане цей день темнотою, нехай Бог з висоти не згадає його, і нехай не являється світло над ним!…

Людина яка переживає великий біль може говорити речі які б вона не сказала в звичайному стані. І нам не треба судити людину за такі слова бо це говорить біль а не сама людина. Не треба в таких випадках проводити наставлення людини. Тут це буде тільки до погіршення ситуації.

Йов 3.20-21


20 І нащо Він струдженому дає світло, і життя гіркодухим,

21 що вичікують смерти й немає її, що її відкопали б, як скарби заховані,

Він показує наскільки була надломлена його душа. Людина вже не хоче жити. Він хоче щоб цей жах закінчився.

Йов 3.24-25

24 Бо зідхання моє випереджує хліб мій, а зойки мої полились, як вода,

25 бо страх, що його я жахався, до мене прибув, і чого я боявся прийшло те мені…

Деколи на основі цього вірша проповідники кажуть  що якщо в твоєму житті проблема то значить ти її боявся. Але потрібно врахувати контекст всієї книги а не окремого вірша.

Яка була причина його страждань?

Праведність і сатана. Він страждав не по причині гріху чи страху а по причині його праведності. Деколи люди бояться сказати про проблему чи виклик ніби то щоб не зруйнувати віру. Біблія не судить за те, що хтось боїться. Вона навпаки вчить перемагати страх. Не треба судити людину якщо в її житті є страх. Страх приходить до кожного. Ісус каже прийти з цим і віддати все Йому. Але люди бояться сказати ніби це рахується за невірство.

Ми можемо взяти один урок. Це продублював Ісус. Нема змісту переживати за те, що має статись. Воно станеться з моїм страхом чи без. А якщо воно не має статись то тим більше не треба переживати.

Те, на що ми можемо впливати ми на це маємо впливати. Але те, на що ми не можемо вплинути потрібно це залишити в спокої.

Я своїми переживаннями не принесу ніяких змін. Ісус не судить людей за переживання Він просто каже що шкода нести цей тягар. Треба такий тягар віддати Йому.

Йов 4.1-5

1 І відповів теманянин Еліфаз та й сказав:

2 Коли спробувать слово до тебе, чи мука не буде ще більша? Та хто стримати зможе слова?

3 Таж ти багатьох був навчав, а руки ослаблі зміцняв,

4 того, хто спотикавсь, підіймали слова твої, а коліна тремткі ти зміцняв!

5 А тепер, як нещастя на тебе найшло, то ти змучився, тебе досягло воно і ти налякався…

Перше осудження яке прийшло в сторону Йова. Він судив його за добрі діла. Ніби Йов робив добрі діла для людей але коли сам попав у скрутні обставини опустив руки. Це звучить ніби не треба робити добрі діла. Але насправді має бути інакше. Те саме говорили до Ісуса Який висів на хресті. Якщо Ти рятував інших то врятуй Себе Сам.

Йов 4.7

7 Пригадай но, чи гинув невинний, і де праведні вигублені?

Для чого це говорити Йову? Як це стосується його? Замість підтримки він його осуджує.

Йов 6.1-9

1 А Йов відповів та й сказав:

2 Коли б смуток мій вірно був зважений, а з ним разом нещастя моє підняли на вазі,

3 то тепер воно тяжче було б від морського піску, тому нерозважне слова мої кажуть!…

4 Бо в мені Всемогутнього стріли, і їхня отрута п’є духа мого, страхи Божі шикуються в бій проти мене…

5 Чи дикий осел над травою реве? Хіба реве віл, коли ясла повні?

6 Чи без соли їдять несмачне, чи є смак у білкові яйця?

7 Чого не хотіла торкнутись душа моя, все те стало мені за поживу в хворобі…

8 О, коли б же збулося прохання моє, а моє сподівання дав Бог!

9 О, коли б зволив Бог розчавити мене, простягнув Свою руку й мене поламав,

Людина доведена до краю. Підбадьорення і проповіді в таких ситуаціях не працюють.

Йов 6.11

11 Яка сила моя, що надію я матиму? І який мій кінець, щоб продовжити життя моє це?

Коли людина переходить через важкі обставини вона починає глибше розуміти життя. В людини проходить переоцінка цінностей. Людина знаходить силу в стражданнях коли отримує мету. В таких випадках треба людям радити знайти зміст. Постаратись знайти заради чого потрібно жити.

Йов 6.12-14

12 Чи сила камінна то сила моя? Чи тіло моє мідяне?

13 Чи не поміч для мене в мені, чи спасіння від мене відсунене?

14 Для того, хто гине, товариш то ласка, хоча б опустив того страх Всемогутнього…

Він потребував милості, милосердя і розуміння. Друзі прийшли підтримати але в них це не вийшло. Нашими словами друзі мої побійтеся Бога бо не це ви говорите.

Йов 6.15-24

15 Брати мої зраджують, мов той потік, мов річище потоків, минають вони,

16 темніші від льоду вони, в них ховається сніг.

17 Коли сонце їх гріє, вони висихають, у теплі гинуть з місця свого.

18 Каравани дорогу свою відхиляють, уходять в пустиню й щезають.

19 Каравани з Теми поглядають, походи з Шеви покладають надії на них.

20 І засоромилися, що вони сподівались; до нього прийшли та й збентежились.

21 Так і ви тепер стали ніщо, побачили страх і злякались!

22 Чи я говорив коли: Дайте мені, а з маєтку свого дайте підкуп за мене,

23 і врятуйте мене з руки ворога, і з рук гнобителевих мене викупіть?

24 Навчіть ви мене і я буду мовчати, а в чім я невмисне згрішив розтлумачте мені…

Він просить конкретики в чому був його гріх.

Йов 6.25-26

25 Які гострі слова справедливі, та що то доводить догана від вас?

26 Чи ви думаєте докоряти словами? Бо на вітер слова одчайдушного,

Вони взагалі не чують Йова. Найважливіше що ти можеш зробити для такої людини це чути її. Зрозуміти чому людина говорить те, що говорить.

Йов 8.1-4

1 І заговорив шух’янин Білдад та й сказав:

2 Аж доки ти будеш таке теревенити? І доки слова твоїх уст будуть вітром бурхливим?

3 Чи Бог скривлює суд, і хіба Всемогутній викривлює правду?

4 Якщо твої діти згрішили Йому, то Він їх віддав в руку їх беззаконня!

Друг і далі розриває йому серце.

Йов 8.5-6

5 Якщо ти звертатися будеш до Бога, і будеш благати Всемогутнього,

6 якщо чистий ти та безневинний, то тепер Він тобі Свою милість пробудить, і наповнить оселю твою справедливістю,

Правильні слова але дух не той. Він продовжує його судити.

Йов 9.1-2

1 А Йов відповів та й сказав:

2 Справді пізнав я, що так… Та як оправдатись людині земній перед Богом?

Йов 9.21

21 Я невинний, проте своєї душі я не знаю, і не радий життям своїм я…

Йов робить те що знає що є правильно. Він старається. Друзі згадують його добрі діла. Якби був гріх в його житті в таких обставинах він би його визнав. Він каже що не винний але душі своєї я не знаю. Так само як Давид просив очистити душу від таємниць його серця.

Йов 9.33

33 поміж нами нема посередника, що поклав би на нас на обох свою руку…

1 Тимофія 2.5

5 Один бо є Бог, і один Посередник між Богом та людьми, людина Христос Ісус,

Чому тут написано Людина Ісус Христос? Тому що він і Людина і Бог і Він знає наш біль. Він Один Посередник між нами і Богом. В очах Йова не було надії. Ми маємо Цього Посередника це Ісус Христос. В кожного з нас, людей Нового Заповіту є Надія І Мета, це Христос, Який відкупив нас від гріхів і дав Вічне Життя.  Бог не хоче наших страждань, Він хоче щоб ми побачили цю Божественну мету, Вічне Життя.