+38067 203 8554 lvivchurch@gmail.com

Ми не завжди переживаємо в житті присутність Божу але коли церква збирається разом Бог виливає цей єлей.

Хвала це також і зброя. Важливо використовувати зброю яку ми маємо.

Сьогоднішня тема це: “Ініціатива не карається”.

Як правило ми росли в таких умовах коли нас вчили менше проявляти ініціативи. Дуже багато людей без ініціативи які так і проживають все життя. Християни теж виростали серед такої течії що потрібно виконувати те, що скажуть.

Ми сьогодні візьмемо дві історії які всі знають.

Матвія 14.15-18

15 А коли настав вечір, підійшли Його учні до Нього й сказали: Тут місце пустинне, і година вже пізня; відпусти народ, хай по селах розійдуться, і куплять поживи собі.

16 А Ісус їм сказав: Непотрібно відходити їм, нагодуйте їх ви!

17 Вони ж кажуть Йому: Не маємо чим тут, тільки п’ятеро хліба й дві рибі.

18 А Він відказав: Принесіть Мені їх сюди.

Було довге Біблійне вчення яке затягнулося до вечора.

Є тенденція в людському характері озвучувати факти. Деколи це є як критицизм, коли людина лише критикує фактами. Як правило ті, хто констатують факти не несуть відповідальності за зміну картини цих фактів. Їх завдання озвучити те, що всі і так знають. Коли ми говоримо про здорове лідерство то насправді хороший лідер і так знає в чому є проблеми. І йому не потрібно це знову і знову говорити.

Ініціатива учнів проявилась лише в переживання що людям іти далеко а вже вечоріло. Ісус бачивши це відношення не відпустив людей а сказав учням дати їжу. Якщо ти побачив проблему значить в тебе є потенціал вирішити її. Якщо Бог тобі показує якісь речі то як правило 99 відсотків Він хоче щоб ти щось змінив чи зробив. Значить ти можеш це змінити.

Ісус ще раз підкреслює щоб учні зробили це. Нам потрібно контролювати яке у нас мислення. Як правило воно сформоване кимось або обставинами, школа робота навчання і. т. д.

Безініціативність це коли людина каже це мене не стосується. Якщо в мені присутній такий тип мислення його потрібно ламати і побороти. Оновлення розуму вимагає від мене певної праці з характером і моїм мисленням. Біблія каже щоб ми спасали душі наші. Тобто щоб ми були Христовими, щоб наші бажання і дії були як в Христа.

Можливо учні боялись великої кількості ми цього не знаємо.

Матвія 14.18-21

18 А Він відказав: Принесіть Мені їх сюди.

19 І, звелівши натовпові посідати на траві, Він узяв п’ятеро хліба й дві рибі, споглянув на небо, поблагословив й поламав ті хліби, і дав учням, а учні народові.

20 І всі їли й наситились, а з кусків позосталих назбирали дванадцятеро повних кошів…

21 Їдців же було мужа тисяч із п’ять, крім жінок і дітей.

Хочу підкреслити момент чудес в житті людей.

Чудеса мають мати підставу як і віра.

Підстава для чудес це віра і усвідомлення що я щось маю, що Бог може використати і явити своє чудо. Проблема нашого мислення що ми хочемо розраховувати тільки на свої сили. І коли ми підходимо до межі наших можливостей ми часто зупиняємось. Я б хотів щоб це змінилось але оскільки я не можу це змінити то нехай залишиться як є. Це абсолютно пасивне відношення до віри. Він завжди закликає робити щось, що більше нас самих і що ми не можемо осягнути своїми силами. Для Бога це нормально. Має бути зазор між моїми можливостями і тим, що може зробити Бог. Цей зазор і є віра.

Нам потрібно боротись з пасивним відношенням в нашому житті. І ця пасивність починається в нашому розумі. Те, як я бачу ситуацію і як як реагую може продукувати мою пасивність. Люди звикли робити тільки те, в чому вони впевнені.

Тут є ще один урок.

Чи могло відбутись чудо без цих хлібів і риби?

Бог може все але в даному контексті Бог не хоче робити чуда без людини. Бог є Бог партнерства. Бог хоче щоб ми приймали участь у Його роботі. Ми маємо оцінити те, що в нас є.

Не потрібно чекати коли щось прийде щоб почати щось робити. Вірний в малому Я дам тобі більше. Якщо ти не вірний в малому, дуже нерозумно очікувати що Бог дасть більше. Чудеса приходять туди, де є ініціативність. Я роблю те, що можу а Він зробить решту.

Часто я чув коли люди моляться за чудеса в житті. Але коли я бачив життя цих людей там була повна пасивність. Люди не розуміють що для чудес має бути основа, віра і дія. Почни робити що ти можеш. З невидимого повстало видиме.

Всі їли і наситились бо Хтось побачив потенціал в тих рибах і хлібах.

Ця історія ніби закінчилась але є продовження.

Матвія 14.22-23

22 І зараз звелів Ісус учням до човна сідати, і переплисти на той бік раніше Його, аж поки народ Він відпустить.

23 Відпустивши ж народ, Він на гору пішов помолитися насамоті; і як вечір настав, був там Сам.

Це місце має певний урок. Коли в нас відбувається якась перемога природня реакція це радість і розслабитись. І дуже часто диявол приходить тоді, коли ми втрачаємо пильність. Щойно сталось чудо Бог нагодував таку кількість і Ісус міг просто лягти відпочити. Але Він пішов на гору молитись. Коли всі люди вже бачили сни Він молився. Коли прийшла перемога не розслабляйся а продовжуй молитись і працювати. Не втрачай контакт з Богом.

Матвія 14.24

24 А човен вже був на середині моря, і кидали хвилі його, бо вітер зірвавсь супротивний.

Марка 6.45-48

45 І зараз звелів Своїм учням до човна сідати, і на той бік поплинути до Віфсаїди, раніше Його, поки Сам Він відпустить народ.

46 І Він їх відпустив, та й пішов помолитись на гору.

47 А як вечір настав, човен був серед моря, а Він Сам один на землі.

48 Коли ж Він побачив, як вони веслуванням мордуються, бо вітер їм був супротивний, о четвертій сторожі вночі підійшов Він до них, по морю йдучи, і хотів їх минути.

Ми бачимо учнів які гребуть проти течії це насправді виснажливо. І є Ісус який молився. Чому Він пішов по воді до них і хотів їх минути?

Ісус явно від учнів щось хотів.

Матвія 14.26

26 Як побачили ж учні, що йде Він по морю, то настрашилися та й казали: Мара! І від страху вони закричали…

Він напевно не чекав від них такої реакції. Він чекав віри. Ініціатива з Богом не є наказуєма.

Матвія 14.27

27 А Ісус до них зараз озвався й сказав: Заспокойтесь, це Я, не лякайтесь!

Мені потрібно бути в правильному місці в правильний час. Але перебування в правильному човні не гарантує мені повного комфорту. Людина яка слідує за Богом завжди буде плисти проти течії, бо світ пливе своєю течією. Ісус очікував від них ініціативи, тому і захотів пройти повз них.

Матвія 14.28

28 Петро ж відповів і сказав: Коли, Господи, Ти це, то звели, щоб прийшов я до Тебе по воді.

Біблію треба читати щоразу як ніби вперше. Тут є приклад ініціативності. Ми б ніколи не знали що людина може ходити по воді якби не Петро який проявив ініціативу. Петро чекав щоб Ісус йому наказав. Чудеса відбуваються в Божій Волі. Чудеса які робить Бог Він робить для конкретної мети. Ісус не мав бажання вночі вчити когось ходити по воді. Уроки ходіння по воді в 3 годині ночі не були заплановані. Його ціль була допомогти їм доправитись до берега. Ініціативність людини здатна продукувати Божі чудеса. Ісус не судив його за це а сказав Іди!

З усіх тих, хто був у човні тільки одна людина пройшлась по воді, лише тому що він проявив ініціативу. Нам потрібно деколи робити не зовсім логічні речі в житті щоб проявились Божі чудеса.

Матвія 14.29-31

29 А Він відказав йому: Іди. І, вилізши з човна, Петро став іти по воді, і пішов до Ісуса.

30 Але, бачачи велику бурю, злякався, і зачав потопати, і скричав: Рятуй мене, Господи!…

31 І зараз Ісус простяг руку й схопив його, і каже до нього: Маловірний, чого усумнився?

Тут немає осудження. Ісус не хоче в нас відбивати ініціативу щось робити, як це роблять деколи батьки. Ми як віруючі люди маємо бути людьми ініціативи. Ми не просто говоримо про Петра і Ісуса. Ця історія відображає наше життя. Ми всі в цьому човні в який нас посадив Ісус. Якщо віруюча людина проявляє ініціативу тільки прийти в неділю на служіння, то це не є велика ініціативність.

Наше покликання донести Євангеліє. Нам не треба жити минулим. Зараз в країнах все закривається через пандемію. І ми часто згадуємо часи коли ми виходили і проповідували на вулицях. Але час змінюється. Ця історія нагадує мені цей час. Штормить з усіх боків але вони в човні і у них був Ісус. Якщо я не можу відкрито проповідувати зараз то значить є інша можливість. І якщо я буду чекати поки все повернеться до старих часів то я буду пасивним і ніякого плоду не принесу.

Система світу може закрити нас вдома, заборонити зібратись в церкві але ніщо не може заборонити мені говорити про Христа. І якщо я не маю можливості говорити з людьми наживо то потрібно йти туди, де є люди. А люди зараз сидять в інтернеті.

На такі обмеження потрібно дивитись як на нові можливості для змін у житті і пошуку нових шляхів для досягнення людей. Як правило нові ідеї з’являються коли я вчуся, читаю і спілкуюся з тими, хто досягнув більше. Для когось це дзвінок чи похід до сусіда а для когось це просто смартфон за допомогою якого можна досягати людей в інтернеті і соціальних мережах.

Близько 6 мільярдів людей живуть в інтернеті в соціальних мережах. І можливо ми не зможемо колись зібратись біля сцени. Головне це бажання щось робити.

Один з музикантів церкви Бетел під час масових заворушень в США пішов на берег океану і почав там співати пісні. Після чого тисячі людей спаслись і прийняли водне хрещення прямо там в океані.

Бог поза часом, Він Той, Хто прискорює час.