+38067 203 8554 lvivchurch@gmail.com

Ситуація всім нам відома.

Матвія 14.22-33

22 І зараз звелів Ісус учням до човна сідати, і переплисти на той бік раніше Його, аж поки народ Він відпустить.

23 Відпустивши ж народ, Він на гору пішов помолитися насамоті; і як вечір настав, був там Сам.

24 А човен вже був на середині моря, і кидали хвилі його, бо вітер зірвавсь супротивний.

25 А о четвертій сторожі нічній Ісус підійшов до них, ідучи по морю.

26 Як побачили ж учні, що йде Він по морю, то настрашилися та й казали: Мара! І від страху вони закричали…

27 А Ісус до них зараз озвався й сказав: Заспокойтесь, це Я, не лякайтесь!

28 Петро ж відповів і сказав: Коли, Господи, Ти це, то звели, щоб прийшов я до Тебе по воді.

29 А Він відказав йому: Іди. І, вилізши з човна, Петро став іти по воді, і пішов до Ісуса.

30 Але, бачачи велику бурю, злякався, і зачав потопати, і скричав: Рятуй мене, Господи!…

31 І зараз Ісус простяг руку й схопив його, і каже до нього: Маловірний, чого усумнився?

32 Як до човна ж вони ввійшли, буря вщухнула.

33 А приявні в човні вклонились Йому та сказали: Ти справді Син Божий!

Ця історія всім відома. Але я хочу зосередитись на 30-му вірші. Петро глянув довкола себе і жахнувся. Петро мав сміливість і ініціативу сказати до Ісуса.

В наше життя постійно будуть приходити можливості. Але дуже часто ми очікуємо можливості в зоні комфорту. І це є помилка. Як правило можливості приходять поза зоною комфорту щоб являти Божі чудеса. Будуть шторми в твоєму житті, і причиною не буде неправильна молитва а причиною буде відповідь Бога на молитву.

Бог дає відповіді в свій час

Нам не треба ставити певні блоки в своєму розумі уявляючи як саме Бог буде приносити відповіді в нашому житті. Нам природньо очікувати конкретних речей. Якщо я хочу розвиватись духовно то будуть приходити духовні навантаження. Той самий принцип і в спорті. Нам не треба боятись штормів, нам потрібно бути готовими до них. Нам потрібно мати внутрішній мир, який не залежить від зовнішніх обставин. Бог настільки любить нас що будь який виклик Він має силу розвернути нам на добро.

Вода по якій вони пливли це образ нашого життя. Кожна людина кудись іде, і одні знають куди йдуть а інші не знають. Краще знати куди ти йдеш.

Флора Чадвік спортсменка яка хотіла проплисти до острова 42 кілометри. Вона почала свій заплив і пливла 15 годин. В тому районі прийшов сильний туман. Біля неї були супроводжуючі човни. Коли пройшло 16 годин вона зупинилась і попросила забрати її в човен. Вона була виснаженою і запиталась скільки їй залишилось. Всього 1,5 кілометри залишилось. І вона сказала що якби побачила берег то допливла б до фінішу. Ця історія вчить нас що потрібно знати куди ти пливеш. Якщо ти не бачиш того берега в тебе будуть всі шанси здатись.

Через певний час ця спортсменка здійснила цей заплив. І тоді теж був туман але вона казала що бачила уявно цей берег. І в житті часто буває що ми не бачимо фінішу. Але коли ми впевнені куди йдемо ми бачимо в дусі цей фініш. У вірі є етап довіри, коли ти вірний в малому і Бог дає більше.

В нас має бути віра в серці і розумі

Ми люди яких формує ця Божа віра, і Божественне покликання. Коли ти приходиш до Ісуса ти отримуєш цей план. Це покликання від Бога мотивує іти і не здаватись. Мають бути присутні діла віри в житті кожного з нас. Християнство це коли ми те що говоримо це і робимо. В нас не має бути подвійного життя. Ми не маємо приходити до церкви а ми і є церквою. Тому поза зібранням ми маємо бути такими якими нас хоче бачити Бог.

Люди які мають мету набагато більше досягають ніж ті, хто не має мети. Ми маємо знати куди ми йдемо, з Ким і для чого.

Шторми бувають різні.

Фізичні фінансові емоційні. Бувають шторми у взаємовідносинах. Бувають професійні, сімейні і духовні.

Хочу відділити духовний шторм. Не завжди ми розуміємо чому попадаємо в шторм. Деякі тільки шукають причину. Але потрібно вчитись шукати вихід а не причину. Люди мають тенденцію зациклюватись на причинах і питаючи чому. Шукай краще як це вирішити а н чому це сталось. Деколи в штормах причиною є ми. Наприклад в сім’ї коли хтось щось не то сказав. Або по здоров’ю коли я сам винен у цьому.

Духовний шторм деколи ховається за цими штормами. Коли я хочу когось благословити часто приходить духовний шторм. І він ніколи не приходить відкрито. Часто це список проблем який приходить в наше життя. І коли ми починаємо вирішувати цю безліч питань ми віддаляємось від істинної причини шторму.

Дияволу не подобається коли ти служиш Богу.

Ворог ніколи не приходить відкрито. До Єви диявол підійшов з філософським питанням. Якщо ти віруюча людина і насправді духовна в хорошому розумінні цього слова, ти просто робиш те, до чого покликаний. А первинне покликання нас всіх це проповідь Євангелії іншим.

Що ми можемо змінити?

Ми можемо змінити відношення до цих штормів. Коли Бог щось приготував для тебе приходить шторм. Потрібно молитись щоб Бог дав сили і розуму перейти шторм. Бог піклується про нас і наші сфери.

Є відкритий шторм і є прихований. Цей останній є найнебезпечніший. Коли ти бачиш що людина переходить шторм це явно і видиме. Зрілий друг може допомогти людині пройти цей шлях. Але якщо шторм прихований то ніхто не знає про ці випробування, тільки ти сам.

Коли приходять шторми не потрібно закриватись в собі бо можна піти на дно. Часто люди звинувачують інших що важко але буває що ці люди самі мовчать і не знають що взагалі в тебе відбувається. Не тримай свій шторм прихованим.

Не залишайся сам коли штормить. В кожного є така тенденція. Причиною бувають страхи, недовіра або гордість. Якщо в тебе це є потрібно щось робити. Тут в Петра було достатньо зрілості не просто просити а кричати до Ісуса про поміч. Є моменти коли Ісус хоче щоб ти прийшов сам. Але є багато інших ситуацій де Бог хоче щоб ти не був сам. В такі моменти твоя духовна сім’я може допомогти тобі.

Духовно Ісус в нас але часто посилає допомогу через людей. Але, нажаль, ми не завжди відкриті до людей. Коли ти входиш в зону штормів, особливо розвивай стосунки з людьми, які пройшли цей шторм. Не треба робити з себе супер духовну особистість. Є причини що людина тоне, хтось це бачить і каже я вже там був і можу допомогти. Деколи люди дратують говорячи що ти ніколи не був там і ніколи не переживав це.

Коли ти в зоні шторму ні в якому разі не потрібно розслабитись. І коли ти не знаєш що робити будь біля того, хто знає. Розвивай стосунки.

Коли під час плавання відбувається судорога в м’язі потрібно мати з собою голку. І навіть коли ти почнеш тонути ти можеш голкою відновити роботу м’язів. Якщо ти шукаєш порадника шукай того, хто має зрілість життя, того, хто не скаже загальні релігійні фрази а допоможе практикою в житті.

Не приймай життєві шторми як відсутність Бога! Бог стоїть і все бачить. Ісус стояв коли Петро плавав і чекав що той буде робити. Ісус завжди з тобою, але ти не завжди Його відчуваєш.

Бог ніколи не робить твій час в штормі комфортним. Це не та мета. Це буде на межі стресу. Але в цьому і формується наш характер. Він з тобою. Бог залишає нас там щоб ми чогось навчились. Завжди є певна мета.

Страх це така річ яка приходить завжди. Це зброя сатани. Нам потрібно з ним боротись вірою але це нам не завжди допомагає, коли я не розумію як це працює. Страх, як правило, приходить коли його не чекають. Найперше потрібно виявити що я під впливом страху. Рятувальник на воді найперше б’є людину по лиці щоб витягнути потопаючого зі стану шоку. Кажуть вода не пробачає страхів. Не треба дозволяти щоб страх приходив в серце і розум. Страх паралізує і така людина вже не може боротись.

Потрібно зупинитись і оцінити ситуацію.

Потрібно вміти зупиняти паніку. Паніка призводить до неправильних рішень і люди погіршують ситуацію неправильними вчинками. Часто в Біблії звучить фраза Не бійся. 360 разів на кожен день життя в році.

Матвія 14.30-31

30 Але, бачачи велику бурю, злякався, і зачав потопати, і скричав: Рятуй мене, Господи!…

31 І зараз Ісус простяг руку й схопив його, і каже до нього: Маловірний, чого усумнився?

Маловірний це людина малої віри. Тобто мала віра. І слово мала несе в собі зміст: віра якій не вистачає впевненості і довіри. Впевненість в тому, що Бог є зі мною це річ яка розвивається постійно. Біблія закликає щоб ми щоденно приходили до Нього і брали Цей Хліб на кожен день.

Кінець цієї історії полягає в тому що Петро з Ісусом разом пішли по воді.

Він був мокрий але він ходив по воді.

Нам часто хочеться вийти сухими з води. Тобто бути в зоні комфорту і очікувати чудес від Бога. Нам вибирати, якщо ми хочемо благословіння ми беремо човен і пливемо в море. Бог закликає нас щоб ми йшли і досягали.