Божі плани в житті людини. А де справедливість?

Божий план на наше життя

Коли людина наближається до Бога, то Він відбудовує життя людини. Якщо життя людини не збудовується то вона насправді не наближається до Бога. Бажаєш більше наблизитись до Бога? Запрошуємо на наше служіння у Львові. Люди які пережили важкі обставини часто питають а де ж справедливість?

Відчуття справедливості закладене нам від народження. Але питання в тому якої саме справедливості ми шукаємо. Часто ми шукаємо свою справедливість не дивлячись на плани Бога. В людей є таке хибне поняття що Бог має прийти і зробити все так як вони хочуть. До тих пір поки диявол ходить по землі і управляє деякими речами справедливість не буде так проявлятись як ми хочемо. Також Бог нас не покликав шукати справедливість.

Ми покликані Богом шукати Його планів а не справедливості. Якщо ми шукаємо справедливість то ми ставимо себе в позицію судді. Але тільки Бог є Суддя. Релігійна діяльність не наближає людину до Бога. Людина може наблизитись до Бога тільки виконуючи Його бажання.

Для початку людині потрібно примиритись з Богом. Релігійні люди не вірять що можна ось так просто прийти і примиритись з Богом, вони пробують ставити свічки і робити якісь інші справи в надії примиритись з Богом.

Який зміст ти вкладаєш в поняття віри?

Якщо людина хоче тільки справедливості і щоб все було правильно то це не віра. Я не можу диктувати Богу що має статись в моєму житті. Слідування за Богом це покора і смирення. Потрібно просто зрозуміти що все що робиться з Богом це на добро.

 

Буття  37.1-10

1 І осівся Яків у Краї мешкання батька свого, в Краї ханаанському.

2 Оце оповість про Якова. Йосип, віку сімнадцяти літ, пас, як юнак, отару з братами своїми, з синами Білги та з синами Зілпи, жінок батька свого. І Йосип доносив недобрі звістки про них до їхнього батька.

3 А Ізраїль любив Йосипа над усіх синів своїх, бо він був у нього сином старости. І він справив йому квітчасте вбрання.

4 І бачили його браття, що їх батько полюбив його над усіх братів його, і зненавиділи його, і не могли говорити з ним спокійно.

5 І снився був Йосипові сон, і він розповів своїм браттям, а вони ще збільшили ненависть до нього.

6 І сказав він до них: Послухайте но про той сон, що снився мені.

7 А ото ми в’яжемо снопи серед поля, і ось мій сніп зачав уставати, та й став. І ось оточують ваші снопи, та й вклоняються снопові моєму.

8 І сказали йому його браття: Чи справді ти будеш царювати над нами, чи теж справді ти будеш панувати над нами? І вони збільшили ненависть до нього через сни його та через слова його.

9 І снився йому ще сон інший, і він оповів його братам своїм, та й сказав: Оце снився мені ще сон, і ось сонце та місяць та одинадцять зір вклоняються мені.

10 І він розповів це батькові своєму та браттям своїм. І докорив йому батько його, та й промовив до нього: Що то за сон, що снився тобі? Чи справді прийдемо ми, я та мати твоя та брати твої, щоб уклонитися тобі до землі?

 

Це був юнак, людина яка мала загострене почуття справедливості. Він всім розказував що хочуть зробити його брати.

Хто дав сни?

Коли ми знаємо джерело, ми починаємо правильно оцінювати ситуацію. Якщо Бог почав якийсь процес то Він його і контролює. Якщо людина наламала дров то і сама буде складати. Помилка Йосипа була в тому що він розказав про свої сни. Але чи потрібно було мовчати? Бог дав йому сни не для того щоб він тримав їх у сховищі. Коли дитині присниться сон вона розказує батькам. Якщо ми повіримо в ідею що він мав би мовчати то план Бога був би інакшим.

Бог міг розказати Йосипу оптимістичну історію як можна стати другою людиною в Єгипті але почувши таке Йосип не пішов би. Бог знав що такий шлях не підходить йому. Сталось так що Йосипа доставили безкоштовно і не так як би хотілось.

Коли Бог приходить в моє життя я не завжди розумію що відбувається, і я не завжди бачу весь шлях. Тоді виникає питання де справедливість? По відношенню до Йосипа брати поступили несправедливо. Він не заслуговував на рабство. Бог дав сни, і Він почав діяти через людей.

 

Псалом 105.17-19

17 Перед їхнім обличчям Він мужа послав, за раба Йосип проданий був.

18 Кайданами мучили ноги його, залізо пройшло в його тіло,

19 аж до часу виповнення слова Його, слово Господнє його було виявило.

 

До виконання обітниці він був випробуваний на вірність. За всім стояв Бог і не було справедливості. Питання справедливості дуже важке для людей, особливо коли стаються трагедії. Важливо усвідомити що не за кожним випробуванням стоїть Бог. Є також князь цього світу який ходить як рикаючий лев.

Є три джерела проблем:

Бог, який допускає обставини щоб керувати нашим життям.

Диявол, який хоче вставляти палки в колеса.

Я, роблячи помилки приймаю неправильні рішення.

Бог дав людині свободу вибору, і з цією свободою приходить відповідальність. Якщо ти сієш добро ти будеш пожинати добро, якщо ти сієш зло то нічого доброго не буде.

У всій Біблії ми бачимо що люди і в бідності і в багатстві, і в свободі і в рабстві потребували Бога. Незалежно від того де ти є і що ти робиш ти завжди потребуєш Бога. Не всі люди які мають проблеми в своєму житті хочуть їх вирішувати. Часто люди хочуть просто жалітись на несправедливе життя звинувачуючи Бога у несправедливості.

Ми не маємо права собі дозволити жити минулим.

Якщо Бог хоче щоб я щось відпустив то як би не було тяжко це потрібно відпустити. Ні диявол ні людина не зупинить Божих планів. Те, що Бог спланував у житті людства станеться хочемо ми цього чи ні. Але у нашому особистому житті ми вирішуємо чи будемо з Богом чи будемо жити самі для себе.

 

Буття 45.4-8

4 А Йосип промовив до братів своїх: Підійдіть же до мене! І вони підійшли, а він проказав: Я Йосип, ваш брат, якого ви продали були до Єгипту…

5 А тепер не сумуйте, і нехай не буде жалю в ваших очах, що ви продали мене сюди, бо то Бог послав мене перед вами для виживлення.

6 Бо ось два роки голод на землі, і ще буде п’ять літ, що не буде орки та жнив.

7 І послав мене Бог перед вами зробити для вас, щоб ви позостались на землі, і щоб утримати для вас при житті велике число спасених.

8 І виходить тепер, не ви послали мене сюди, але Бог. І Він зробив мене батьком фараоновим і паном усього дому його, і володарем усього краю єгипетського.

 

Ми бачимо Йосипа який вже старший і перейшов школу життя. Але коли він сидів у колодязі і брати вирішували чи його вбити чи продати, чи думав він про волю Божу? Ні, він думав лише про смерть і життя. Він не знав що робиться але Бог контролював ситуацію.

Що вимагалось від цього хлопця щоб він дійшов до такого високого рівня як заступник царя? Йому потрібно було просто бути вірним і довіряти Богу. Багато хто вибирає ображатись і здаватись. Але Йосип дійшов до кінця, незважаючи на безліч спокус і причин відвернутись від Бога і піти назад.

Багатьом християнам зараз бракує віри яка не залежить від обставин. Вони продовжують шукати справедливість. Якщо хтось поступає проти тебе несправедливо то віддай цю людину Богу і слідуй за Ним у покликанні.

Вірність це є важлива річ в житті кожного. Є ще одна річ з якою Йосипу потрібно було розібратись, і яка переслідує усіх нас. Як ви думаєте що це?

Прощення

Йосип говорив до братів вже зі зціленим серцем. Він мав силу їх пробачити за той жах який вони зробили по відношенню до рідного брата. Якщо в тебе є непрощення з минулого то потрібно з цим розібратись. Молитись і відпустити. Непрощення може тримати людей роками але Бог дасть сили якщо людина проситиме. Тільки так можна почати дихати на повні груди.