+38067 203 8554 lvivchurch@gmail.com

Кожен раз ми збираємось проживши ще один тиждень. Цей рік видався не простим для всього світу.

1 Царів 17.1

«Ілля тишвійський, з Тишве у Ґілеаді, сказав Агаву: «Як і те, що Господь, Бог Ізраїлю, якому я служу, живий, так не буде ні роси, ні дощу протягом кількох найближчих років, якщо я не накажу».»

Це був час тотального відступництва від Бога

Люди поклонялись ідолам і до цього їх схиляв цар, особливо його дружина. І тут з’являється пророк який мав це змінити. В Бога немає програшних війн. Бувають битви які виглядають програшними але завжди останнє слово за Богом.

Бог проговорив через цього пророка що він зупиняє всілякий рух води з неба. Причина поклоніння ваалу було якраз те, що він ніби відповідав за дощі. Люди залежні були від води з неба, бо там не було річок. І от Бог на 3 роки зупиняє воду.

1 Царів 18.1-16

«На третій рік засухи слово Господнє було до Іллі: «Іди й постань перед Агавом, і Я пошлю дощ на цю землю». Тож Ілля пішов, щоб постати перед Агавом. Був тоді страшний голод у Самарії. І Агав закликав до себе Овдія, який був управляючим палацом. (Овдій був відданим віруючим у Господа. Коли Єзевел убивала пророків Господніх, Овдій заховав сто пророків у двох печерах, по п’ятдесят у кожній, і постачав їм їжу та воду). Агав сказав Овдієві: «Іди по землях до всіх струмків та ярів. Може, ми знайдемо трохи трави, щоб не повмирали коні та мули, щоб ми не мусили вбивати якихось наших тварин». Тож вони поділили землі, які повинні були обійти, Агав пішов в одному напрямку, а Овдій в другому. По дорозі Овдієві зустрівся Ілля. Овдій упізнав його, вклонився до землі й промовив: «Чи це справді ти, мій володарю, Іллє?» Ілля відповів: «Так, піди й скажи своєму господарю: „Ілля бажає його бачити”». «Що поганого я зробив, — запитав Овдій, — що ти посилаєш свого слугу до Агава на смерть? Так само напевне, як і те, що Господь твій Бог живий, не існує жодного народу чи царства, куди б мій хазяїн не посилав у пошуках тебе. І коли народ чи царство заявляли, що тебе там немає, він змушував їх заприсягтися, що вони не можуть тебе знайти. А зараз ти мені кажеш піти до мого хазяїна і сказати: „Ілля тут”. Я не знаю, куди Дух Господній може тебе занести, коли я піду. І якщо я піду і скажу Агаву, а він тебе не знайде, він мене вб’є. Я, твій слуга, йшов за Господом з дитинства. Чи не чув ти, мій володарю, що я зробив, коли Єзевел побивала пророків Господніх? Я сховав сто пророків Господніх у двох печерах, по п’ятдесят у кожній, і постачав їм їжу й воду. А зараз ти кажеш мені піти до мого хазяїна і сказати: „Ілля тут”. Він мене вб’є!» Ілля відповів: «Як Господь Всемогутній, Якому я служу, — живий, так само напевне я постану сьогодні перед Агавом». Тож Овдій пішов назустріч Агавові, розповів йому, і Агав пішов зустріти Іллю.»

‭‭Відступництво приносить голод не тільки фізичний але й душевний

Один розділ який показав що пройшло важких 3 роки коли запаси води виснажені. Виснаження приходить поступово коли ми від’єднуємось від джерела життя. Пригнічена душа приносить інші обставини в житті людини. Вони не мали що їсти і не поклонялись Богу а тому богу, хто не міг нічого зробити.

1 Царів 18.17-18

«Коли він побачив Іллю, він сказав йому: «Це ти той, хто приносить неспокій в Ізраїль?» «Я не приносив неспокою до Ізраїлю, — відповів Ілля. — А ти й рід твого батька накликали лихо нехтуванням Господніми заповідями і службою Ваалові.»

‭‭Ця ситуація показує що люди завжди шукають винних зі сторони. Вони шукають на кого покласти відповідальність за своє життя. Біблія вчить що ти посієш те і пожнеш. В наш час інструмент Бога це церква. Тоді це був Ілля а зараз це спільність людей церква Христа. І в світлі нового заповіту можна сказати що церква говорить до царя. Бог ніколи не відділяв одне від іншого. Ми бачимо що розмова відбулась і пророк Ілля закликав їх на батл. Бог почав судитись з ваалом.

1 Царів 18.22-23

«Тоді Ілля сказав їм: «Я залишився єдиний пророк Господній, а у Ваала чотириста п’ятдесят пророків. Візьміть для нас двох биків. Дайте їм вибрати одного для себе, і нехай вони поріжуть його на шматки й покладуть на дрова, але не запалюють. Я підготую іншого бика й покладу на дрова, але не запалюватиму.»

‭‭Пророки ваала намагались принести жертву але це було марне. Ілля тролив їх щоб їх божок почув.

1 Царів 18.30

«Тоді Ілля сказав усім людям: «Ідіть до мене». Вони пішли до нього, і він полагодив вівтар Господній, який було зруйновано.»

Перша річ яку він почав робити це відновлення жертовника Господнього. Люди мали бачити і чути як Ілля це робив. Ми живемо в період де є дуже багато викликів і негативних новин. Люди шукають виходу. Так само як тоді була посуха зараз люди втрачають роботи і змучуються. Деяких віра також виснажується і люди відходять від джерела, і цей жертовник зруйнований.

1 Царів 18.31

«Ілля взяв дванадцять каменів, по одному для кожного з колін нащадків Якова, до якого прийшло слово Господнє, коли Він сказав: «Твоє ім’я буде Ізраїль».»

Ці камені як образ 12 племен яких ім’я буде Ізраїль. Бог залишив церкву після себе щоб вона продовжила те, що Він почав. Коли в життя людини приходить криза потрібно звернути увагу в якому стані твій жертовник. Люди зменшують час перебування з Богом руйнуючи свій жертовник. Ілля зібрав їх щоб вони були разом. Те саме і зараз під час карантину. Плани ворога розділити нас і позакривати щоб не було цього відчуття єдності і відчуття тіла.

Для нас як для віруючих важливо нагадувати собі хто ми є.

Покликання ніхто не відміняв

1 Царів 18.32-35

«З тих каменів він зробив вівтар в ім’я Господнє і викопав рівчак навколо нього, досить великий, щоб умістити дві сеї насіння. Він зібрав дрова, порізав бика на шматки й поклав на дрова. Тоді він сказав їм: «Наповніть чотири великі жбани водою і полийте жертву й дрова». «Зробіть це ще раз», — сказав він, і вони зробили це ще раз. «Зробіть це втретє», — наказав він, і вони зробили це втретє. Вода стекла навколо жертовника і навіть заповнила рівчак.»

Жертва яка передує чудесам. Легко приходити до Бога коли є надлишок. Коли є вільний час і фінанси але тут ми бачимо що 3 роки нема дощу. І найцінніше це була та вода. Пророк не економив воду, яка була на той час на вагу золота. Для Бога це було дуже важливо.

Ісус коли сидів в храмі і спостерігав хто як жертвує. Більшість давали з надлишку але вдова дала найменше.В Божих очах це було найбільше, бо це було все що вона мала. Бог каже що хто має тому й додасться.

Дрова які лежать на жертовнику вже були мокрі. Розвести вогонь коли дрова сирі це не так просто. Розпал такого вогнища це був цілий процес. Дрова це як образ солі землі. Він каже ви сіль земді і ви світильник. Сіль має мати соленість а світильник має світити усім навколо. Він показує нам образи яка має бути церква. І вогонь Духа Святого наповнює їі.

Сирі дрова це як ти цілий рік очікуєш що от зараз це все закінчиться і ми повернемось до нормального життя. Але нічого не змінюється. І ці дрова лежать на жертовнику.

1 Царів 18.36-39

«В час жертвоприношення пророк Ілля вийшов наперед і проголосив молитву: «О Господи, Боже Авраама, Ісаака та Ізраїля, нехай стане відомо сьогодні, що Ти — Бог Ізраїлю, і що я, Твій слуга, зробив усе це за Твоїм наказом. Дай мені відповідь, о Господи, дай мені відповідь, щоб ці люди знали, що Ти, о Господи, є Бог, і що Ти привертаєш їхні серця назад». Тоді вогонь Господній упав і запалив жертву, дрова, каміння й землю, а також злизав воду з рівчака. Коли всі люди побачили це, вони впали долілиць і гукнули: «Господь — це Бог! Господь — це Бог!»»

Тут говориться що Бог робить чудеса не ради чудес а щоб навернути серця людей до Себе. Його ціль щоб було прославлене Його Ім’я і щоб серце людське навернулось до Нього. Якщо глянути на сучасну церкву вона виглядає як жертовник з мокрими дровами. На неї ллють воду негативу і пасивності. Але коли Бог приходить з вогнем Він запалить все. Головне щоб в нашому житті Бог залишався Богом в нас.

Церкві не треба чекати що прийде час коли все зміниться. Нам потрібно говорити людям і проголошувати Його Царство.

Ілля вийшов до царя і сказав що Господь має Слово.

Можливо за цей важкий рік ви вже перестали говорити слово проти течії і слово Боже. Люди більше почали говорити про віруси і вакцини. Покликання церкви стверджувати Божу Владу. Ми не знаємо що Бог приготував нам в цей час. Рано чи пізно книга Об’явлення прийде але тільки Бог вирішує коли це прийде. Нам потрібно проголошувати Його слово щоб ті кості які виглядають мертвими ожили.

Осія 6.1-3

«Ходім повернемось до Господа. Хоч Він пошматував, Він зцілить нас, хоч Він і вдарив нас, Він перев’яже наші рани. Він знову оживить нас за два дні, на третій день підвестись нас примусить. Тоді ми житимемо в присутності Його. Невпинно будем прагнути пізнати Господа, як і світанок має в певний час постати з ночі, так Він прийде до нас, як дощ, як злива весняна, що землю напуває.»

Він каже давайте прийдем. Він Той Хто поверне життя і поставить на ноги. Люди мають тенденцію ображатись на Бога на церкву і людей. Образи це не те. Сьогодні святкують день прощення. Якщо ти хочеш вибачитись напиши щось від себе а не кидай відкритки.

В будь яких обставинах найкращий спосіб відбудуватись це прийти до Господа і Він відновить.

Я вірю що Бог прийде після пізнього дощу і запалить свою церкву

Він запалить її і забере сильну і славну. Бог сильніший за диявола, Йому належить вся сила і слава. Нам потрібно нагадувати собі що ми є частина покликання і ми є ті інструменти як Ілля під час засухи. Ми маємо робити те, до чого покликані. Нам не потрібно жити як цей світ переживаючи що буде далі. Бог в різні періоди діє по різному. Нам потрібно шукати яким чином Бог хоче явити себе світу саме в наш час.

Є люди які задумуються про віру і Бога. Церкві потрібно бути активною. Є ця маленька іскорка коли ти підкладаєш дрова і вона розгорається. Багато людей в глибині душі задумуються про це. Душа хоче до свого Творця.

Summary
Чи прийде вогонь з неба | Проповідь церкви у Львові
Article Name
Чи прийде вогонь з неба | Проповідь церкви у Львові
Description
Проповідь церкви у Львові Явлення Христа на тему книги Царів, Іллі і жертви Богу під час посухи.
Author
Publisher Name
Церква у Львові Явлення Христа
Publisher Logo