Християнська церква у Львові "Явлення Христа"

    Спасіння прийшло з небес безкоштовно для нас, тобто Ісус заплатив за це своїм життям. Тому це дорого коштує. 

  Розповсюдження Царства Божого та спасіння коштує і платимо ми. Точніше Бог якщо ми слухняні Його слову. Тобто ми канали. 

  Фінанси відіграють велику роль у житті людини і цього не треба стидатись. Про гроші треба говорити правильно і чесно. 

 

Гал.3:9-14 Це факт який є істина. Тобі належить це благословення. Хто реально є в цьому?

Авраамове благословення прийшло, то чому не на кожному видно? 

Не достатньо тільки проголошувати. Віра несе дію. Тобто має бути пошук : ЯК?

 

«Щоб ти жив на одну зарплату.» це виглядало смішно в погляді тої системи але насправді Бог не планував щоб ти жив тільки на одну зарплату. Тобто був залежний від системи цього світу. Але щоб ти був залежний від Бога і розумів що Він є твоїм ресурсом та джерелом. І Він не обмежується тільки твоєю зарплатою. 

 

Гал. 4:1  Є спадщина, вона тобі належить але ти маєш доступ в міру твоєї зрілості. Тобто твій характер. Якщо ти відносишся до грошей у твоєму житті як сугубо тільки до своїх то тоді проблема. Бо Бог поставив нас мудрими домороспорядниками а не власниками , котрі як хочуть так і тратять їх. 

 

Є література по бізнесу і як правило там йде мова про те як робити , а не як бути. Тобто: що треба робити щоб збільшити свій дохід. І це добре знати. Та цього не вистарчає. Бог є джерело і Він дивиться за нашими мотивами. 

 

Десятина. Це не закон, а виявлення вдячності Богу за підтримку та благословення. Я маю провірити своє серце по відношенню до цього. Як я даю? З радістю чи це для мене закон? Як що не має простоти , то я ще не зрозумів любові Божої і в мене є потреба в праці над моїм серцем. 

Та думаю що багато хто вже доріс до того, щоб зрозуміти принцип десятин у своєму житті. 

 

Тепер пожертвування чи дар любові. Ось тут вже я проявляю свою міру любові та віри Богу. 

Чому? Бо ніде в біблії не сказано скільки давати. Тобто ти сам вирішуєш , а Бог спостерігає. 

 

 

Тут не сказано що вони кидали мало. Ні. Але чомусь для них це не було свідоцтво віри і це не була жертва. Вони давали те що було не шкода. Це не жертва. Це подачка. А Бог не приймає подачок. 

В них була можливість дати більше але жадність не давала. Бог довірив їм фінанси і хотів бачити управління правильне але не побачив. Тобто була несумісність. Мають багато а дають мало.

 

Вдова показала теж нерівномірне співвідношення тільки зі знаком +. Вона мала мало а дала багато. 

Якби це не було так важливо для Бога, то Ісус не робив би цього і біблія не мала б цієї історії. 

 

Чому в світі ходить такий анігдот про сотню та 1гривню? Бо це реальність в житті людей. 

Це мислення людей : церква це збір бідних людей і там треба давати як бідний. 

Тоді запитання: ти даєш як бідний чи як багатий? Бо це теж є проголошення твоєї віри щодо тебе самого.   

 

   240-320 середні пожертвування 

Нас в середньому 40 чол. Тоді 300/40=7,5 

 

Я не жертвую стільки а мінімум 20. Це не хвальба а приклад. За милостиню треба мовчати а не пожертвування. 

 

І уявіть що це є двоє хто так жертвує тоді не 240/37=6.4   220/36=6.1

 

Ви знаєте, якщо б не було б десятин то ми б навіть не змогли б тут зібратись. Так правда. 

 

Тобто в мене віри Богу на 6 гривень. І я даю зі свого «багатства» аж 7 гривень. Ну я думаю що людина яка про себе іншої думки і віри напевно поступає по іншому. 

 

Може я своєю демонстрацією роблю з себе бідного і даю Богу як бідному. В мене просто такі думки, не ображайтесь. 

2Кор.8:1-13

 

Матв.13:11-13

 

 

Комментарии

Добавить новый Поиск

3.26 Copyright (C) 2008 Compojoom.com / Copyright (C) 2007 Alain Georgette / Copyright (C) 2006 Frantisek Hliva. All rights reserved."