Моя реакція на Боже покликання

Конспект проповіді 14 лютого 2016 року.
Моя реакція на Боже покликання.
Івана 15:7
7 Коли ж у Мені перебувати ви будете, а слова Мої позостануться в вас, то просіть, чого хочете, і станеться вам!
8 Отець Мій прославиться в тому, якщо рясно зародите й будете учні Мої.
9 Як Отець полюбив Мене, так і Я полюбив вас. Перебувайте в любові Моїй!
10 Якщо будете ви зберігати Мої заповіді, то в любові Моїй перебуватимете, як і Я зберіг Заповіді Свого Отця, і перебуваю в любові Його.
11 Це Я вам говорив, щоб радість Моя була в вас, і щоб повна була ваша радість!
Бог бажає щоб я був плодоносним! Тобто щоб я мав процвітання. Насолоджувався життям і мав плоди.
Можливості це друга річ яка є в цьому місці. Мої можливості дані Богом. Бог є моїм ресурсом.
Третій елемент це є наша відповідь на цю обідницю, Божі бажання і можливості. Бог дав мені це так яка ж буде моя відповідь?
Реакції є дві: позитивна і негативна.
Радість, захоплення, оптимізм, ентузіазм, впевненість, сміливість і віра це все позитивні реакції. Але є інша сторона медалі.
Слово Боже є світлом, чи є зміст світити там, де є світло? Світло має приходити туди, де є темрява. Якщо потрібно принести надію чи віру то туди треба це принести.
Яка може бути негативна реакція на те, що Бог дає нам? Страх, сумнів, егоїзм, песимізм, осудження. Осудження несе два наслідки: коли я суджу себе і коли я суджу того, хто мені говорить. Роздратування і агрессія. І кінцева фаза цього всього це депрессія!
Божий задум це доповнити нашу радість. Але що робити якщо те, що мало принести радість принесло розчарування і депрессію? Проблема в людині а не в Бозі! І приходить почуття що ти є жертва. Батьки погані все навколо погане і людина ставить себе в положення жертви!
Добра новина в тому, що вихід є завжди! Але питання є чи хочу я його знайти?
Проблема в тому що така людина замикається в собі і не ділиться ні з ким своїми проблемами. Вирішити все самому не можливо, треба почати приймати рішення і погодитись з тим, що я сам не зможу вийти з такої ситуації.
Івана 10:10
10 Злодій тільки на те закрадається, щоб красти й убивати та нищити. Я прийшов, щоб ви мали життя, і подостатком щоб мали.
Кажуть що один в полі не воїн. Є люди які ніби знаходяться серед інших християн але насправді вони як були одинокі так і залишаються. Таким людям можна допомогти але при умові що вони самі цього захочуть. Бог не чинить насильство над людьми, не заставляє нас любити і робити.
2 Коринтян 7:8-10
8 Коли я й засмутив вас листом, то не каюся, хоч і каявся був, бо бачу, що той лист засмутив вас, хоч і часово.
9 Я радію тепер не тому, що ви засмутились, а що ви засмутилися на покаяння, бо ви засмутились для Бога, щоб ні в чому не мати втрати від нас.
10 Бо смуток для Бога чинить каяття на спасіння, а про нього не жалуємо, а смуток світський чинить смерть.
Смуток для Бога це як покаяння, коли я зі смутком розумію що я грішний але розвертаюся до Нього і міняю своє життя!
Смуток світський це як відвернутися від Бога. Цей смуток не дає виходу. Одна з причин печалі світської це порівняння себе і інших. Хтось кращий а я ні і так далі. Це дух саможалості, який є небезпечним. Саможалість приходила до кожного. Вона веде до бездіяльності, осудження себе і інших, і присутнє відчуття несправедливості. Я жертва обставин, жертва Бога і людей. І також саможалість ніколи не дає виходу. Вихід завжди є з Богом а не з людиною. Бог використовує людей але Він сам працює з нами, якщо ми цього хочемо.
Коли людина виходить з Божого смутку це є процес який називається Духовний ріст. Богу не байдеже те, як я себе почуваю. Духовний ріст не відбувається якщо нема душевних змін. Це є зміна мого характеру!
Реалізація Божого задуму відбувається в міру росту мого характеру! Духовний ріст це процесс усього нашого життя.
Є причини світської печалі. Щоб щось змінити потрібно почати чесно говорити самим з собою! Тобто не ставити собі діагнози. Якщо я прийняв на себе відчуття жертви я можу змиритись з цим а це є небезпечно. Я починаю називати свої реакції і свої відчуття! Тоді я маю собі завдати питання чому в мене така реакція? Яка причина? Лікар може поставити діагноз без емоцій, на основі списку аналізів! Так само і ми маємо без емоцій на основі своїх реакцій поставити собі діагноз.
Івана 15:12-13
12 Оце Моя заповідь, щоб любили один одного ви, як Я вас полюбив!
13 Ніхто більшої любови не має над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх.
Неможливо допогти людині, яка не хоче що їй допомогли. Це гордість, банальна смердюча гордість. Бог допомагає через людей! Не будь закритий в собі! Прийди до когось і скажи що потребуєш допомоги. Це не будь хто, це зріла людина яка має досвід в Христі. Для цього є домашні групи, зібрання і спільний час один з одним. В нас є можливість спілкуватися у вузькому колі. Закон сіяння і жатви працює у всьому. Я сію свій час для когось, так само і мені хтось служитиме, або моїй сім’ї.
Бог хоче щоб ми принесли багато плоду, щоб ми були людьми світла! Цей світ потребує світло яке є в нас! Ми часто звужуємо Євангеліе до покаяння, але людям потрібно служити своїм життям а не просто словами. Ми живемо в такий час коли в кожного своя точка зору, і панує повний пацифізм. Люди не хочуть нічого робити, а тільки жити у своїх комірках і нікого не рухати. Практика місіонерства показує що коли ти живеш близько біля людей і вони бачать наше життя, тоді люди відкриваються для Бога.

Leave A Reply