+38067 203 8554 lvivchurch@gmail.com

Насичена душа

Псалми це такий молитовник покладений на музику. Ми розуміємо що автор перебуває в певних обставинах і ці обставини не завжди були веселі.

Псалом 62.1-2

«Псалом Давида, коли він перебував у Юдейській пустелі. Боже, Боже мій, до Тебе я підіймаюся вдосвіта. До Тебе прагне моя душа, як часто до Тебе прагне моє тло в цій пустинній, непрохідній і безводній землі.»

‭‭Коли ти розумієш глибину переживань ти більше усвідомлюєш цю книгу. Давид втікає від свого сина Авесалома. Він був воїном де його життя воїна почалось ще з історії про Голіафа. В його життя прийшов виклик коли ворог не прийшов ззовні а ворогом став його син.

2 Самуїла 15.1-14

«І сталося після цього, що Авесалом придбав собі колісниці та коней і п’ятдесят мужів, щоби бігли перед ним. Авесалом уставав вранці й ставав на узбіччі дороги брами, і було, що кожний чоловік, в якого була судова справа, і він приходив до царя на суд, то його окликав Авесалом, кажучи йому: З якого ти міста? І відказував чоловік: Твій раб з одного з племен Ізраїля. А Авесалом йому говорив: Ось слова твої добрі та зрозумілі, та біля царя немає того, хто вислухає тебе.

І говорив Авесалом: Хто мене настановить суддею на землі! До мене приходитиме кожний чоловік, в якого буде незгода і судова справа, і розсуджу його? І було, коли наближався чоловік, щоб йому поклонитися, і простягав свою руку, то він обіймав його і цілував його. І чинив Авесалом за цим словом усьому Ізраїлеві, кожному, хто приходив на суд до царя. І Авесалом привертав серце ізраїльських мужів.

І було по закінченні сорока років, Авесалом сказав своєму батькові: Піду і виконаю мої обітниці, які я дав Господу в Хевроні. Адже обітниці склав твій раб, коли я жив у Ґедсурі, у Сирії, кажучи: Якщо Господь справді поверне мене в Єрусалим, то служитиму Господу. І цар сказав йому: Іди в мирі. І, вставши, він пішов до Хеврону. Авесалом послав розвідників до всіх племен Ізраїля, кажучи: Коли ви почуєте голос рога, то скажете: Цар Авесалом зацарював у Хевроні!

І з Авесаломом пішло двісті славних мужів з Єрусалима, ішли у своїй простоті й не знали нічого про справу. І послав Авесалом, і покликав Ахітофела, ґелмонейця, радника Давида з його міста з Ґоли, коли він приносив жертву. І була велика змова, і народ підходив, і багато стало на бік Авесалома. І прийшов вісник до Давида, кажучи: Серце ізраїльських мужів пішло за Авесаломом. І сказав Давид усім своїм слугам, які були з ним у Єрусалимі: Встаньте, і втікаймо, бо немає нам спасіння від обличчя Авесалома! Не баріться піти, щоб він не поспішив і не захопив нас, не наніс нам зла і не побив міста вістрям меча!»

‭‭Він приймає дуже важке рішення. Уявіть переживання батька і царя коли йому потрібно було втікати. Ви знаєте не завжди треба наступати. Деколи потрібно приймати незручні рішення і відступити. Якщо б вони не відступили то загинули б усі. Коли Давид почув що з його сином Авесаломом є радник Ахітофел який мав стратегію він зрозумів що йому не виграти. Давиду прийшлось робити різні політичні речі щоб обійти це. Нагадує це гру в шахи.

2 Самуїла 23.1

«Ось це — останні слова Давида. Вірний Давид, син Єссея, і вірний чоловік, якого Господь поставив на помазаника Бога Якова, і гарні псалми Ізраїля.»

‭‭Псалом 62.1-7

«Псалом Давида, коли він перебував у Юдейській пустелі. Боже, Боже мій, до Тебе я підіймаюся вдосвіта. До Тебе прагне моя душа, як часто до Тебе прагне моє тло в цій пустинній, непрохідній і безводній землі. Так я з’явився перед Тобою у святині, щоби побачити Твою силу і Твою славу! Бо Твоя милість краща за життя. Мої уста Тебе величатимуть. Так буду прославляти Тебе у своєму житті; в Ім’я Твоє підноситиму свої руки. Нехай наповниться моя душа, немовби жиром і ситістю, і радісними окликами висловлюватимуть хвалу мої вуста. Коли я згадував про Тебе на своєму ліжку, то із самого ранку роздумував про Тебе.»

Він нічого не говорить про зраду. Для мене це приклад з яким серцем з якими вустами і словами має приходити людина до Бога. Давид в інших молитвах говорить Богу про свої переживання. Але якщо твоя молитва тільки про нарікання як все погано то такі молитви не будуть приємні Богу. Наша віра торкається серця Господа. Давид сверджує що він належить Богу.

Давид переховуючись у пустелі приходить і каже Ти мій Бог. Деколи в наших молитвах ми звикаємо до слів і втрачається значимість того, що я говорю. Кожне слово Давида несе в собі глибину і зміст. І він починає молитву Ти мій Бог, Тебе прагне моя душа. Пошуки Бога завжди є актуальні в житті кожного, особливо коли є важкі обставини.

Для нас природньо шукати вирішення. Давид продовжував шукати Бога. Для мене це приклад поклонника, що мої пріоритети в молитовному житті не залежать від обставин. Часто люди кажуть ти не розумієш через що я переходжу, але подивіться на ситуацію Давида. Не думаю що хтось з нас переживав подібне. Деколи ми починаємо шукати Бога коли ми вже зайшли в глухий кут. Це можна назвати реакцією з запізненням. Не тільки тоді коли виклики а шукайте Його завжди, бо Він є Життя. Це є пріоритетом.

Псалом 62.2

«Боже, Боже мій, до Тебе я підіймаюся вдосвіта. До Тебе прагне моя душа, як часто до Тебе прагне моє тло в цій пустинній, непрохідній і безводній землі.»

‭‭Часто ми нудьгуємо за комфортом. Коли життя нас кидає в пустелю і ми чекаємо коли це все закінчиться. Але Давид молиться що Бог є його комфортом. Цей псалом є хорошою перевіркою моїх цінностей з якими я приходжу до Бога.

Псалом 62.4-5

«Бо Твоя милість краща за життя. Мої уста Тебе величатимуть. Так буду прославляти Тебе у своєму житті; в Ім’я Твоє підноситиму свої руки.»

Один теолог сказав що він використав все що Бог дав для прославлення. Давид поклонявся Богу усім що мав. Коли на твоїй душі не завжди є ноти радості і вона пригнічена поклоняйся Богу. Як Давид казав своїй душі Слав Господа Душа Моя.

Чи я продовжую бути цією скалою яка спирається на Господа

Псалом 62.6-7

«Нехай наповниться моя душа, немовби жиром і ситістю, і радісними окликами висловлюватимуть хвалу мої вуста. Коли я згадував про Тебе на своєму ліжку, то із самого ранку роздумував про Тебе.»

‭‭Душа, вона потребує так само їжі як і наше тіло. Давайте поглянемо на нагорну проповідь.

Матвія 5.1-12

«Побачивши юрбу, Ісус вийшов на гору; коли Він сів, до Нього підійшли Його учні. І, відкривши Свої уста, Він навчав їх, промовляючи: Блаженні убогі духом, бо їхнє Царство Небесне. Блаженні ті, хто плаче, бо вони будуть потішені. Блаженні лагідні, бо вони успадкують землю. Блаженні голодні й спраглі праведності, бо вони наситяться. Блаженні милосердні, бо вони помилувані будуть. Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать. Блаженні миротворці, бо вони синами Божими названі будуть. Блаженні переслідувані за праведність, бо їхнє Царство Небесне. Блаженні ви, коли будуть вас зневажати та переслідувати, і наговорюватимуть на вас усяке лукаве [слово], обмовляючи вас за Мене. Радійте й веселіться, бо велика нагорода ваша на небесах, адже так само переслідували пророків, які були перед вами.»

Блаженні ці люди які спраглі, які хочуть бачити цю праведність і справедливість. Вони наситяться цим.

Матвія 6.9-13

«Тому-то моліться так: Отче наш, Який на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі; хліб наш насущний дай нам сьогодні, і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. [Бо Твоє є Царство, і сила, і слава навіки. Амінь ].»

Тут так само мається на увазі і духовний хліб. Якщо твоя душа спустошена або розбита, і навіть ти прийшов на служіння але почуваєш себе не так як інші, які співають і моляться. Такі моменти бувають в кожного, і це означає що загорівся червоний індикатор, який показує що ти вже не насичуєшся тим що торкається і є ніби стіна, яка не дозволяє це робити. Через це переходять всі віруючі. Ісус казав що віра завжди буде випробувана. Так само як будівничі які будували на різному фундаменті.

Якщо такі речі починають перемагати твою душу і серце, я маю включати свій характер і сказати своїй душі щоб вона славила Бога. Потрібно з цим розібратись. В першу чергу потрібно помолитись і покаятись перед Богом. Покаятись за те що я забігався, за те що я посунув свої пріоритети. Але після такої молитви не відразу все зміниться. Покаяння – це лише усвідомлення що я заїхав не туди. Мені потрібно молитись і проголошувати так само як робив це Давид.

Я зголоднів і я прагну тебе Господи

Я шукаю до тих пір поки 6 вірш не здійсниться.

Псалом 62.6

«Нехай наповниться моя душа, немовби жиром і ситістю, і радісними окликами висловлюватимуть хвалу мої вуста.»

Коли в тебе все нормально в стосунках з Богом ти відчуватимеш що ти ситий. Ти будеш правильно приймати рішення і не будеш виснажений. Одна з стратегій ворога це виснажити людину і штовхнути її приймати неправильні рішення. В такому стані ліпше не приймати рішень.

Насправді, помазання і силу Бога, можна відчувати і переживати. Коли ти навертаєшся, молишся і наближаєшся до Нього ти можеш переживати це відновлення і насичення.

Івана 7.37-38

«Останнього великого дня свята Ісус стояв і закликав, кажучи: Якщо хто спраглий, нехай приходить до Мене і п’є. Хто вірить у Мене, як каже Писання, ріки живої води з нутра його потечуть.»

Не шукай як вирішити проблему поки не прийдеш до Бога і не наситиш свою душу. Тоді твої рішення будуть правильними. Бог відкриє цей канал живої води але потрібно прийти до Нього. Потрібно слідкувати за своїм духовним станом. Ворог поступово підливає холодної води поки ти не станеш холодним.

Якщо ти прийшов на служіння і тобі все не подобається, то проблема не в прославленні чи проповіднику, проблема в тобі.

Пасалом 62.7

«Коли я згадував про Тебе на своєму ліжку, то із самого ранку роздумував про Тебе.»

Коли вам не спиться що ви робите?

Духовні люди моляться. Так само як Давид.

Псалом 62.7-12

«Коли я згадував про Тебе на своєму ліжку, то із самого ранку роздумував про Тебе. Адже Ти став мені помічником, і я радітиму під захистом Твоїх крил. Моя душа приліпилася до Тебе, мене підтримала Твоя правиця. Ті ж даремно шукали моєї душі, — вони зійдуть у найвіддаленіші глибини землі. Вони попадуть під владу меча, — стануть здобиччю лисів. А цар звеселиться в Бозі, буде хвалитися кожен, що Ним клянеться, бо уста тих, які говорять неправду, будуть закриті.»

Єфесян 1.3-5

«Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, Який поблагословив нас усяким духовним благословенням на небесах у Христі. Оскільки Він вибрав нас у Ньому раніше від створення світу, щоб ми були святі й непорочні перед Ним у любові, наперед призначивши нас для того, щоб усиновити Собі через Ісуса Христа, згідно з уподобанням Своєї волі,»

‭‭Павло показує що Бог вже зробив для нас, чим Він тебе наділив. Коли приходять виклики ти маєш це згадувати а не говорити з Ним тільки про свої проблеми. Краще з Богом говорити про спасіння людей.

Я хочу щоб в кожного з нас душа була насичена. Щоб ми були такими молитовниками і поклонниками як цар Давид.

Summary
Насичена душа. Що робити коли на душі сум і неспокій?
Article Name
Насичена душа. Що робити коли на душі сум і неспокій?
Description
Проповідь церкви у Львові про стан душі і царя Давида
Author
Publisher Name
Церква Явлення Христа
Publisher Logo