Незважаючи на сильний опір

Незважаючи на сильний опір.

В кожного є свій життєвий сезон. І незважаючи що це за сезон має бути щось в нашому житті що дозволяє нам проходити цей сезон. Так само як пори року щось змінюється і не завжди ці зміни комфортні. Коли є розуміння що кожен сезон в році є потрібний для природи з’являється можливість пройти сезони які йдуть попереду. Дізнайся більше відвідавши нашу церкву у Львові.

1 Солунян 1.2-3

2 Ми дякуємо Богові завжди за всіх вас, згадуючи вас у наших молитвах.

3 Ми згадуємо безперестанку про ваше діло віри, і про працю любови, і про терпіння надії на Господа нашого Ісуса Христа, перед Богом і Отцем нашим,

 

Він показує тих хто насправді серед гонінь прийняли Слово і залишились вірними. Вони бути тими, про кого чули по всій Македонії. Ми приходячи до Бога не просто змінюємо свій світогляд, ми змінюємо увесь зміст життя. Раніше я жив для себе і своїх планів. Але прийшов Бог і вклав Своє бачення і Своє життя. У віруючої людини є покликання від Бога. Це не просто знати що я спасенний.

Яка місія в моєму житті?

Це є різниця між просто віруючим і справжнім віруючим.

1 Солунян 1.3-5

3 Ми згадуємо безперестанку про ваше діло віри, і про працю любови, і про терпіння надії на Господа нашого Ісуса Христа, перед Богом і Отцем нашим,

4 знаючи, Богом улюблені браття, про ваше обрання.

5 Бо наша Євангелія не була для вас тільки у слові, а й у силі, і в Дусі Святім, і з великим упевненням, як знаєте ви, які ми були поміж вами для вас.

 

Бог вибрав мене.

Коли ми покаялись ми не просто прийняли очищення від гріхів, Бог прийняв нас і покликав. Покликання мотивує нас до зовсім іншого рівня життя. В церкві людина залишається коли вона знаходить себе у цій духовній сім’ї. Коли є відповідальність тоді люди цінують і прагнуть щось робити. Якщо ж  я не відповідаю ні за що то мене нічого і не триматиме. Є щось глибше і більше що дає мені силу продовжувати йти.

1 Солунян 1.5-6

5 Бо наша Євангелія не була для вас тільки у слові, а й у силі, і в Дусі Святім, і з великим упевненням, як знаєте ви, які ми були поміж вами для вас.

6 І ви стали наслідувачі нам і Господеві, слово прийнявши в великому утискові з радістю Духа Святого,

 

Ніхто не відміняв особистий приклад. Ми маємо концентрувати свій погляд на Ісуса але має бути і власний приклад для інших.

Атмосфера яка була присутня тоді в місті приносила для віруючих великі страждання. Але вони прийняли слово з радістю. Ніщо не зможе зупинити справжню церкву, ні гонінння ні страждання. Люди будуть приймати спасіння серед гонінь. Це було тоді і так само це буде і зараз.

Гоніння не зупинить церкву. В Китаї де християн переслідують, церкви найбільше зростають серед інших країн. Чому так?

Коли прийдуть переслідування (гоніння) чи буду я мати сміливість говорити Слово? Не так давно за часів радянського союзу багато людей сиділи в тюрмах. Вони розуміли ціну Євангелії. Церква вижила в той час бо було щось більше ніж ті обставини. Знаючи що за одне служіння можна було сісти в тюрму довічно вони збирались в лісах і підвалах. Вони знали що вони вибрані і що за свій вибір вони можуть постраждати.

Коли прийшли 90-ті роки Дух Божий вилився на всю Європу. Почався рух пробудження. Ті люди які відсиділи в тюрмах не змогли прийняти цей час, вони боялись вийти на вулицю. Деколи такі люди навіть ставали перешкодою для пробудження. Ми маємо вміти розрізняти періоди або сезони в нашому житті, в церкві, в країні.

1 Солунян  1.7

7 так що ви стали взірцем для всіх віруючих у Македонії та в Ахаї.

 

Церква в якій Павло був всього три тижня стала взірцем для інших церков. Отже не кількість часу який був вкладений в мене вирішує а рішення щось робити.

1 Солунян 1.8

8 Бо пронеслося Слово Господнє від вас не тільки в Македонії та в Ахаї, а й до кожного міста прийшла ваша віра в Бога, так що вам непотрібно казати чогось.

 

Не завжди в пробудженні все йде гладко.

Люди почали концентруватись на одній формі віри. Якщо ти віриш то в твоєму житті має бути все класно. В такій філософії є одне але. Коли приходить буря в життя, такі люди можуть зламатись. Має бути розуміння що мене вибрали і не завжди в житті все буде ідеально. Бог мене покликав і я пройду з Ним все, чого б мені це не коштувало. Саме така слава пройшла про цю церкву. Бог хоче щоб в нас була така якість віри. Що ми можемо здійснити Його задуми.

1 Солунян 1.9-10

9 Вони бо звіщають про нас, який був прихід наш до вас, і як ви навернулись до Бога від ідолів, щоб служити живому й правдивому Богові,

10 і з неба очікувати Сина Його, що Його воскресив Він із мертвих, Ісуса, що визволює нас від майбутнього гніву.

 

Зміна життя – саме таке свідоцтво поширювалось через цю церкву. Саме змінене життя буде проповідувати через нас. Якщо я з Богом моє життя має змінюватись інакше я не з Богом.

1 Солунян 2.1-2

1 Самі бо ви знаєте, браття, прихід наш до вас, що не марний він був.

2 Та хоч ми натерпілися перед тим, і дізнали зневаги в Филипах, як знаєте, проте ми відважилися в нашім Бозі звіщати вам Божу Євангелію з великою боротьбою.

 

Дії 16.11-14

11 Тож відпливши з Троади, прибули ми навпрост у Самотракію, а другого дня до Неаполя,

12 звідтіля ж у Филипи, що є перше місто-осада в тій частині Македонії. І пробули ми в цім місті днів кілька.

13 Дня ж суботнього вийшли ми з міста над річку, де, за звичаєм, було місце молитви, і, посідавши, розмовляли з жінками, що посходились.

14 Прислухалася й жінка одна, що звалася Лідія, купчиха кармазином з міста Тіятір, що Бога вона шанувала. Господь же їй серце відкрив, щоб уважати на те, що Павло говорив.

 

Ніби місіонерська поїздка на кілька днів.

Важливо що Бог відкрив серце Лідії. Моя відповідальність приїхати чи зібрати людей а Бог буде працювати з їх серцями.

Дії 16-15

15 А коли охристилась вона й її дім, то благала нас, кажучи: Якщо ви признали, що вірна я Господеві, то прийдіть до господи моєї й живіть. І змусила нас.

 

Там де є битва за спасіння душ, завжди буде присутня опозиція.

Диявол буде діяти але питання в тому як саме він буде діяти. Він не приходить як темний ангел а як той хто говорить ніби правильні речі, релігійно-християнські. В нього є ціла бочка меду але буде і присутня ложка дьогтю, яка все потім і зіпсує.

Дії 16.16-17

16 І сталось, як ми йшли на молитву, то нас перестріла служниця одна, що мала віщунського духа, яка ворожбитством давала великий прибуток панам своїм.

17 Вона йшла слідкома за Павлом та за нами, і кричала, говорячи: Оці люди це раби Всевишнього Бога, що вам провіщають дорогу спасіння!

 

Про що казав диявол? Про спасіння. Це звучить духовно, можна було прийняти це за Духа Святого. Є духовне переживання і внутрішнє свідоцтво яке дає Дух Святий. Так пастори і відчувають коли людина говорить ніби правильно але це не від Бога.

 

Дії 16.18-22

18 І багато днів вона це робила. І обуривсь Павло, і, обернувшись, промовив до духа: У Ім’я Ісуса Христа велю я тобі вийди з неї! І того часу той вийшов.

19 А пани її, бачивши, що пропала надія на їхній прибуток, схопили Павла й Силу, і потягли їх на ринок до старших.

20 Коли ж їх привели до начальників, то сказали: Ці люди, юдеї, наше місто бунтують,

21 і навчають звичаїв, яких нам, римлянам, не годиться приймати, ані виконувати.

22 І натовп піднявся на них. А начальники здерли одежу із них, та звеліли їх різками сікти.

 

Павло в Солунянах згадує цю ситуацію.

1 Солунян 1.2

2 Ми дякуємо Богові завжди за всіх вас, згадуючи вас у наших молитвах.

 

Павло мав страх і переживання бо кожна людина має серце і емоції. Вони відважились після цього говорити. Будь-який служитель чи пастор чи лідер має переживання перед проповіддю Євангелії. Завжди потрібно відважитись говорити. Опір є завжди. Ми не повинні звертати увагу на опір а знати що ми вибрані і ми маємо говорити.

Дії 16.23

23 І, завдавши багато їм ран, посадили в в’язницю, наказавши в’язничному дозорцеві, щоб їх пильно стеріг.

 

Ось такі обставини були в них. Не було перемоги, прийшла тюрма. Але характер визначає все. Це твоя і моя відповідальність будувати характер, тобто правильно реагувати на обставини.

Дії 16.24-25

24 Одержавши такого наказа, той їх повкидав до внутрішньої в’язниці, а їхні ноги забив у колоди.

25 А північної пори Павло й Сила молилися, і Богові співали, а ув’язнені слухали їх.

 

Що вони робили після всього? В них був повід ображатись на Бога, але вони Його славили. Багато з нас розчаровуються і ображаються на Бога коли є слабина в характері і диявол її використовує.

Правильне відношення продукує правильну реакцію!

А моя правильна реакція продукує правильні та хороші плоди!

Зрілий характер це той який є підзвітний. Павло був підзвітним перед Петром і Яковом. Він не був самодостатнім великим Павлом який може все сам. Це Божий принцип мати наставника і команду. Рішення приймаються в підзвітності і молитві.

Що давало Павлу сили продовжувати робити те, до чого він покликаний?

1 Солунян 2.4

4 але, як Бог визнав нас гідними, щоб нам доручити Євангелію, ми говоримо так, не людям догоджуючи, але Богові, що випробовує наші серця.

 

Те що рухало ними, це те пізнання що Бог визнав їх вірними і поставив їх на служіння.

Якщо в тебе втрачається мотивація і опускаються руки, тобі потрібно повернутись в те місце, де Бог мене вибрав і відновитись в Ньому. Кожен лідер чи пастор змучується, так само які і інші люди. Але є це розуміння що ми вибрані Богом для чогось!

Ми вибрані!