Ми будемо говорити про обітницю як один з ключів.
1 Самуїла 1.1-18
«І був один чоловік із Раматаїм-Цофіму, з Єфремових гір, а ім’я йому Елкана, син Єрохама, сина Ілія, сина Тоху, сина Цуфа, єфремлянин. А він мав дві жінки, ім’я одній Анна, а ім’я другій Пеніна. І були в Пеніни діти, а в Анни дітей не було. А той чоловік рік-у-рік ходив із свого міста до Шіло, щоб вклонятися та приносити жертви Господу Саваоту. А там два Ілієві сини, Гофні та Пінхас, були священиками для Господа. І як бував той день, і Елкана приносив жертви, то він давав своїй жінці Пеніні й усім синам її та дочкам її частини, а Анні давав частину подвійну, бо любив її. Та Господь замкнув її утробу. А її суперниця розпалювала їй гнів, щоб докучати їй, бо Господь замкнув її утробу. І так робив він рік-у-рік, коли вона входила до Господнього дому, а та так гнівила її. І вона плакала й не їла. І сказав їй чоловік її Елкана: Анно, чого ти плачеш і чому не їси? І чого сумне твоє серце? Чи ж я не ліпший тобі за десятьох синів? І встала Анна по їді та по питті в Шіло, а священик Ілій сидів на стільці при бічному одвірку Господнього храму. А вона була скорбна духом, і молилася до Господа та плакала гірко. І склала вона обітницю, та й сказала: Господи Саваоте, якщо дійсно споглянеш на біду Твоєї невільниці, і згадаєш мене, і не забудеш Своєї невільниці, і даси Своїй невільниці нащадка чоловічої статі, то я дам його Господеві на всі дні життя його, а бритва не торкнеться його голови. І сталося, коли вона довго молилася перед Господнім лицем, то Ілій пильнував за її устами. А Анна вона говорила в серці своїм: тільки губи її порушувалися, а голос її не був чутий. І вважав її Ілій за п’яну. І сказав до неї Ілій: Аж доки ти будеш п’яною? Витверезись зо свого вина! А Анна відповіла та й сказала: Ні, пане мій, я жінка скорбна духом, а вина та п’янкого напою не пила я. І я вилила душу свою перед Господнім лицем. Не вважай своєї невільниці за негідницю, бо я говорила аж доти з великої своєї скорботи та з туги своєї. І відповів Ілій та й сказав: Іди з миром! А Бог Ізраїлів дасть тобі бажання твоє, яке ти від Нього жадала. А вона сказала: Нехай невільниця твоя знайде милість в очах твоїх! І пішла та жінка своєю дорогою, та й їла, а обличчя її не було вже сумне.»
Історія, яка принесла великого пророка Самуїла. Є певні передумови для всього цього. В житті бувають різні обставини і виклики. Є речі які ми можемо контролювати а є і такі, які не залежать від нас. Єдиний Хто може торкнутись таких обставин це Бог. І в цьому є перевага людей які знають Бога. Вони можуть надіятись на Бога.
Бог спостерігає за нами
Він бачить наші обставини і якщо щось не змінюється це не означає що Богу все рівно. Життя віруючої людини буде відрізнятись від життя невіруючої.
Часто невіруючі коли приходять проблеми осуджують Бога звинувачуючи Його що Його нема, бо Він би не допустив. Це абсурд. Якщо ти не запрошуєш Бога у своє життя то Він може і не втручатись у твоє життя. Хіба що в житті людини є віруючі родичі або друзі. Вони можуть повпливати.
Це історія про силу молитви. Коли ми молимось ми бачимо що Бог на деякі речі включається дуже швидко. А на деякі Бог чекає. І нам потрібно прийняти що в Нього на все свій час.
Анна завагітніла тоді, коли вона мала завагітніти.
Жінка була розчарована і нещасна. Приходить цей поворотний момент у житті коли вона дає Богу обітницю. Вона обіцяє віддати сина на служіння Богу. Легко віддати якусь річ але тут мова про дитину.
Бог деколи включається в певних обставинах коли бачить деякі речі у житті. Є сфери в яких ми не бачимо прорив бо можливо ми не постили за цей напрямок. Це як приклад. Нам потрібно вміти володіти різними можливостями які Бог дав нам.
Ізраїльське військо славило Бога і вони навіть не встигли підняти меч як Бог приносив премогу. І це також один з ключів. Коли в твоєму домі звучить прославлення. І ти не просто як спостерігач а ти є учасником.
Обітниця
І ось тут є ще один ключ який Анна використала. Це обітниця.
Вона вже була так вимучена цими обставинами. І ось в молитві вона дає обітницю, тобто обіцянку Богу. Первосвященник сказав іти з миром і щоб Бог Ізраїля дав їй те, що вона просила. І тут є ще один з ключів це проголошення священика.
Є в цій історії момент це як людина реагує на почуту молитву.
1 Самуїла 1.18
«А вона сказала: Нехай невільниця твоя знайде милість в очах твоїх! І пішла та жінка своєю дорогою, та й їла, а обличчя її не було вже сумне.»
Ця людина маючи тільки обітницю і ще не маючи відповіді почала жити так ніби вона вже отримала обіцяне. І тут для нас є великий приклад. Коли ти молишся за щось то твоя віра має так проявлятись що те, за що я молився, вже відбулось.
Її вигляд не був сумним. Вона продовжила жити так ніби вона вже має дітей. Є такі християни які моляться ходять до церкви але їх лице постійно змучене. Бувають моменти певної боротьби але це не має бути життя страждання. На обличчі має бути радість ще до того як відбулось щось.
Віра це вірити в невидиме. Ти проголошуєш своїм життям що Бог контролює твоє життя.
Коли Бог приносить в життя людини переживання що Бог почув тебе ти це відчуваєш в дусі і серці. Потім читаючи Біблію ти бачиш Слово від Бога. І після цього твоє життя має бути змінене.
1 Самуїла 1.19-23
«І встала вона рано вранці, і вклонилася перед Господнім лицем. І вернулися вони, і ввійшли до свого дому до Рами. І Елкана пізнав свою жінку Анну, а Господь згадав про неї. І сталося по році, і завагітніла Анна, та й сина породила. І назвала вона ім’я йому: Самуїл, бо від Господа жадала його. І пішов той чоловік Елкана та ввесь дім його вчинити для Господа річну жертву та обітниці свої. А Анна не пішла, бо сказала до чоловіка свого: Аж коли буде відлучений цей хлопчик, то відведу його, і він з’явиться перед Господнім лицем, і назавжди позостанеться там! І сказав їй чоловік її Елкана: Роби те, що добре в очах твоїх! Залишайся, аж поки відлучиш його, тільки нехай виконає Господь Своє слово. І залишалась та жінка, і годувала свого сина, аж поки вона відлучила його.»
Є моменти молитви у викликах і труднощах. Людина в такому молитовному стані може наобіцяти Богу багато чого. Особливо коли є присутність люди можуть поспішити. Легко пообіцяти але не просто виконати.
Виконання обітниці
Ізраїльська традиція показує що Самуїл десь до трьох років був з нею а потім він був відлучений. Анна знала кому належить її син і вона це зробила. Віддала його на служіння.
Числа 30.1-6
«(30-2) І Промовляв Мойсей до голів племен Ізраїлевих синів, говорячи: Оце та річ, що Господь наказав: (30-3) Коли хто складає обітницю для Господа або присягне присягу заректи зарока на душу свою, хай той не порушить свого слова, нехай зробить усе, як вийшло було з його уст. (30-4) А жінка, коли складає обітницю для Господа, і зарече зарока в домі свого батька в своїй молодості, (30-5) і почує її батько обітницю її та зарока, що зарекла на свою душу, та буде мовчати їй батько її, то будуть важні всі обітниці її, і буде важний кожен зарік її, що вона зарекла на душу свою. (30-6) А якщо батько її заборонить їй того дня, коли був почув, усі обітниці її та зароки її, що зарекла на свою душу, то не будуть вони важні, а Господь пробачить їй, бо її батько заборонив їй. (30-7) А якщо буде вона заміжня, а обітниці її на ній або мова уст її, що зарекла на душу свою,»
Жінка емоційно може щось наобіцяти а чоловік її зупиняє. І це свого роду захист. Бог дуже слідкує за обітницями. Якщо жінка в домі батька або чоловіка то він приймає рішення чи виконає вона обітницю чи ні.
Еклезіяст 5.4
«(5-4) Краще не дати обіту, ніж дати обіт і не сповнити!»
Є багато місць де говориться що Бог уважно спостерігає за виконанням обітниць. Обітниця має велику силу але разом з тим має велику відповідальність. Анна пообіцяла Богу бо знала що тільки Бог може виконати її бажання.
Матвія 5.33-37
«Ще ви чули, що було стародавнім наказане: Не клянись неправдиво, але виконуй клятви свої перед Господом. А Я вам кажу не клястися зовсім: ані небом, бо воно престол Божий; ні землею, бо підніжок для ніг Його це; ані Єрусалимом, бо він місто Царя Великого; не клянись головою своєю, бо навіть однієї волосинки ти не можеш учинити білою чи чорною. Ваше ж слово хай буде: так-так, ні-ні. А що більше над це, то те від лукавого.»
Якщо приймати це місце так як воно звучить можна подумати що обітниці працювали тільки в старому Заповіті. Але тут Ісус каже щоб ми були людьми слова. Будь тим хто тримає своє слово.
Якова 4.13-17
«А ну тепер ви, що говорите: Сьогодні чи взавтра ми підем у те чи те місто, і там рік проживемо, та будемо торгувати й заробляти, ви, що не відаєте, що трапиться взавтра, яке ваше життя? Бо це пара, що на хвильку з’являється, а потім зникає!… Замість того, щоб вам говорити: Як схоче Господь та будемо живі, то зробимо це або те. А тепер ви хвалитеся в своїх гордощах, лиха всяка подібна хвальба! Отож, хто знає, як чинити добро, та не чинить, той має гріх!»
Є речі які я не можу спрогнозувати у житті. І це буде немудро клястись якщо я не знаю чи зможу це виконати. Анна не сказала нічого що б вона не могла здійснити. Вона могла це зробити. Але Бог не є Богом формул. Немає формули успіху. Кожне життя індивідуально працює.
Не обіцяй якщо не можеш здійснити
З цього місця не можна робити закону. В Божих планах була Анна і був Самуїл. Те, що вона зробила я так вірю це було під впливом Духа Святого.
Ти не можеш обіцяти те, що не залежить від тебе. Бог нам дає багато обітниць.
Євреям 6.16-17
«Бо люди клянуться вищим, і клятва на ствердження кінчає всяку їхню суперечку. Тому й Бог, хотівши переважно показати спадкоємцям обітниці незмінність волі Своєї, учинив те при помочі клятви,»
1 Петра 3.21
«Того образ, хрищення не тілесної нечистости позбуття, але обітниця Богові доброго сумління, спасає тепер і нас воскресенням Ісуса Христа,»
Тут мова про водне хрещення. Коли людина приймає водне хрещення вона дає обітницю Богу що буде служити Йому. В Новому Заповіті є обітниці. Деколи люди в страху не обіцяють ніколи нічого. Але обітниця може дати додаткову мотивацію бути вірним в чомусь.
Коли пара бере шлюб це теж обітниця. І в багатстві і в бідності, це обітниця один одному і перед Богом.
Є різні ключі, це прославлення піст политва а є і обітниці. Ця обітниця Анни принесла одного з найбільших пророків Самуїла. Він помазував царів і він їх знімав через нього.
Амінь.
Останні коментарі