Проповідь Дві Скелі

Дві Скелі два призначення

  1. І рушила вся громада Ізраїлевих синів із пустині Сін на походи свої з наказу Господнього, і отаборилася в Рефідімі. І не було води пити народові.
  2. І сварився народ із Мойсеєм, і казали вони: Дайте нам води, і ми будемо пити! А Мойсей їм сказав: Чого ви сваритеся зо мною? Нащо випробовуєте Господа?
  3. І народ був там спраглий води. І ремствував народ на Мойсея й говорив: Нащо це ти випровадив нас із Єгипту? Щоб повбивати спраглого мене та синів моїх, та отари мої?

(Вихід 17:1-3)

Божий шлях вів через пустелю. Є дві причини чому Бог веде людину в пустелю.

Перша причина це те, що людина має побачити себе, що є в її серці. Чи там любов, віра і надія, чи там щось інакше.

Друга причина це надзвичайний прояв Бога в пустелі. Пустеля дає можливість Богу проявитись там, де закінчились людські надії.  Люди часто приходять до Бога але і далі надіються на людей. Церква не є тою структурою яка зобов’язана нагодувати людей. Церква покликана дати любов і навчити людину рухатись з Богом. Покликанням Мойсея було вивести народ з Єгипту, познайомити з Богом і привести в землю обіцяну. Дізнайся більше в розділі проповідей.

Мойсей завжди у випадку проблем йшов до Бога. І нам потрібно навчитись робити це. Відповідь у пустелі це Бог. Він знає як іти і куди йти.

  1. І кликав Мойсей до Господа, кажучи: Що я вчиню цьому народові? Ще трохи, і вони вкаменують мене!
  2. І сказав Господь до Мойсея: Перейдися перед народом, і візьми з собою декого з старших Ізраїлевих, а палицю, що нею ти вдарив був Річку, візьми в свою руку, та й іди!
  3. Ось Я стану перед лицем твоїм там, на скелі в Хориві, а ти вдариш у скелю, і вийде із неї вода, і буде пити народ! І зробив Мойсей так на очах старших Ізраїлевих.

(Вихід 17:4-6)

Образ цієї скелі це Христос.

Так само як зі скелі потекла вода це тіло Христа з якого потекла кров. Ця скеля їм дала воду життя. Жертви Ісуса Христа достатньо щоб покрити всі наші гріхи.

  1. І назвав він ім’я того місця: Масса та Мерива через колотнечу Ізраїлевих синів і через випробування ними Господа, коли казали: Чи є Господь серед нас, чи нема?

(Вихід 17:7)

Вони були не достойні отримати воду але Бог по милості їм дав. Так само і ми не є достойні прийняти спасіння але Бог дає нам це через смерть Христа.

  1. І ввійшли Ізраїлеві сини, уся громада, до пустині Цін першого місяця, та й засів народ у Кадеші. І померла там Маріям, і була там похована.
  2. І не було води для громади, і вони зібралися проти Мойсея та проти Аарона.
  3. І сварився той народ із Мойсеєм, та й сказали, говорячи: О, якби ми повмирали були, коли наші брати вмирали перед Господнім лицем!
  4. І нащо ви привели Господню громаду на цю пустиню, щоб повмирали тут ми та худоба наша?
  5. І нащо ви вивели нас із Єгипту, щоб привести нас на це зле місце? Тут не родить збіжжя, ані фіґи, ані виноград, ані гранатове яблуко, і навіть немає напитись води!
  6. І ввійшли Мойсей та Аарон від громади до входу скинії заповіту, та й попадали на обличчя свої. І слава Господня появилася їм!

(Числа 20:1-6)

Це образ церкви яка має устрій і певні речі вже були налагоджені.

  1. І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
  2. Візьми жезло, та збери громаду ти та брат твій Аарон, і скажете до тієї скелі на їхніх очах, і вона дасть свою воду. І виведеш для них воду з тієї скелі, та й напоїш ту громаду та їхню худобу.
  3. І взяв Мойсей те жезло з-перед Господнього лиця, як Він наказав був йому.
  4. І зібрали Мойсей та Аарон громаду перед тією скелею. І сказав він до них: Послухайте ж, неслухняні, чи з цієї скелі ми виведемо для вас воду?
  5. І підніс Мойсей руку свою, та й ударив ту скелю своїм жезлом два рази, і вийшло багато води! І пила громада та їхня худоба!…
  6. І сказав Господь до Мойсея та до Аарона: За те, що ви не ввірували в Мене, щоб явилася святість Моя на очах Ізраїлевих синів, ви не введете цієї громади до Краю, що Я дав їм.

(Числа 20:7-12)

На перший погляд є несправедливість. Бог сказав не вдарити а промовити. Ця скала це вже був Христос до Якого ти приходиш і Він дає. Не треба було вдаряти посохом об скелю, достатньо було просто промовити. Так само як Жертви Христа достатньо.

Часто Бог закриває очі на рішення новонавернених людей, але коли християни будучи ветеранами у вірі роблять вчинки без віри Бог не закриває на це очі. Бути як діти значить довіряти як дитина батькам. Мойсею непослух коштував того що він не завершив свій шлях. Він лише побачив обіцяну землю але не увійшов до неї.

Ми маємо бути підтримкою для інших, які ще не укріпились у вірі.

Перша скеля це смерть Ісуса а друга це благодать Бога, коли вже ціна заплачена і достатньо просто прийти і попросити. Бог хоче від нас зрілості, тому ми не маємо себе вести як новонавернені християни. Потрібно навчитись реагувати не по емоціях і обставинах а по вірі.

  1. А Він за гріхи світу приніс жертву один раз, і назавжди по Божій правиці засів…

(До Євреїв 10:12)

Одна жертва, одна скеля якої достатньо.

  1. Не хочу я, браття, щоб ви не знали, що під хмарою всі отці наші були, і всі перейшли через море,
  2. і всі охристилися в хмарі та в морі в Мойсея,
  3. і всі їли ту саму поживу духовну,
  4. і пили всі той самий духовний напій, бо пили від духовної скелі, що йшла вслід за ними, а та скеля був Христос!

(1 до Коринтян 10:1-4)

Він їм нагадує ці образи про скелю і Христа.

  1. Але їх багатьох не вподобав був Бог, бо понищив Він їх у пустині.
  2. А це були приклади нам, щоб ми пожадливі на зле не були, як були пожадливі й вони.
  3. Не будьте також ідолянами, як деякі з них, як написано: Люди сіли, щоб їсти та пити, і встали, щоб грати.
  4. Не станьмо чинити блуду, як деякі з них блудодіяли, і полягло їх одного дня двадцять три тисячі.
  5. Ані не випробовуймо Христа, як деякі з них випробовували, та й від зміїв загинули.
  6. Ані не нарікайте, як деякі з них нарікали, і загинули від погубителя.
  7. Усе це трапилось з ними, як приклади, а написане нам на науку, бо за нашого часу кінець віку прийшов.
  8. Тому то, хто думає, ніби стоїть він, нехай стережеться, щоб не впасти!
  9. Досягла вас спроба не інша, тільки людська; але вірний Бог, Який не попустить, щоб ви випробовувалися більше, ніж можете, але при спробі й полегшення дасть, щоб знести могли ви її.

(1 до Коринтян 10:5-13)

Нарікання і невірство це серйозний гріх.

Це не просте розчарування, через такі речі люди загинули. Тому краще хай з уст виходить подяка і слова віри. Не треба боятись викликів і обставин, потрібно зрозуміти що Бог хоче відкрити ще щось нове і по іншому проявитись нам в пустелі.

Часто ми хочемо чути тільки про любов. Нарікання руйнує життя, віра будує його. Людина віри це та яка вірить у будь яких обставинах. Навіть якщо не видно цієї води потрібно вірити що Бог дасть і Він дасть.