Проси і Я дам тобі народи

1 Чого то племена бунтують, а народи задумують марне?

2 Земні царі повстають, і князі нараджуються разом на Господа та на Його Помазанця:

Псалом 2.1-2

 

Бог дивиться на людей які при владі як на тих які повстали проти Нього. Це мене підбадьорює тим що Бог є Бог справедливий. Цей псалом говорить про Ісуса Христа бо слово Помазаник в оригіналі звучить Месія.

 

Псалом 2.3

3 Позриваймо ми їхні кайдани, і поскидаймо із себе їхні пута!

 

Церква себе дуже довго відділяла від справ світу.

Коли відбуваються гей паради церква просто молиться. Але насправді церква має відстоювати Божі принципи. Християни стали лояльними і бояться навіть щось написати в соціальних мережах, що буде йти всупереч теперішнім тенденціям і настроям світу.

 

Псалом 2.4-5

4 Але Той, Хто на небесах пробуває посміється, Владика їх висміє!

5 Він тоді в Своїм гніві промовить до них, і настрашить їх Він у Своїм пересерді:

 

Як би то не крутив світом і владою і грошима, все зведеться до того, що Бог буде особисто мати справу з кожним. Бог ревнує за справедливістю і за Своїм законом. Бог обурюється і каже мені що Йому це набридло. Потрібно починати йти і робити зміни. Деколи люди думають що Бог несправедливий бо Він не втручається в ту чи іншу ситуацію. Але насправді Бог хоче кожному грішнику дати шанс навернутись до покаяння.

 

Псалом 2.6-8

6 Я ж помазав Свого Царя на Сіон, святу гору Свою.

7 Я хочу звістити постанову: Промовив до Мене Господь: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.

8 Жадай Ти від Мене, і дам Я народи Тобі, як спадщину Твою, володіння ж Твоє аж по кінці землі!

 

Цей псалом говорить про пророчі речі. Так само після водного хрещення Ісуса Бог до Нього звернувся : «Син Мій улюблений…».

Ісус не немовля, Він Цар сильний і славний. Наскільки я бачу Його силу і Велич таке в мене і відношення буде до Нього. Ісус питав своїх учнів за кого вони мають Його. Ці відповіді показали хто і як сприймає Ісуса. Якщо я тільки дивлюсь на Ісуса як на Спасителя то крім спасіння я нічого не бачу. Так само коли я бачу в Ньому тільки Зцілителя то і крім зцілення мені нічого не буде потрібно. Але якщо я бачу в ньому Царя Сіону то в мене буде повна картина Хто такий Ісус.

Одна Його мета була спасти мене і зцілити, але Він має бути для нас Царем. Що несе в собі Його Ім’я коли ми звертаємось до Нього? Він є Цар Сіону.

 

Псалом 2.8

8 Жадай Ти від Мене, і дам Я народи Тобі, як спадщину Твою, володіння ж Твоє аж по кінці землі!

 

Він хотів народи. І ці народи коштували Йому великої ціни.

Ми бачимо що Його бажання мати ці народи це була Його любов яка проявилася в ділах. Тепер виникає питання до нас чи хочемо ми бачити біля Ісуса народи.

Цей псалом говорить про євангелизм. Чи люблю я народи які мають спастись? І чи буду я платити ціну щоб вони спаслись. Люди будуть критикувати нас і це буде ціною. Так само піст і молитва це ціна за народи. Бог каже проси народи і Я дам тобі!

Цей псалом вливається в Євангеліє від Івана 17 розділ. Біблія цікава книга.

 

Івана 17.1-3

1 По мові оцій Ісус очі Свої звів до неба й промовив: Прийшла, Отче, година, прослав Сина Свого, щоб і Син Твій прославив Тебе,

2 бо Ти дав Йому владу над тілом усяким, щоб Він дав життя вічне всім їм, яких дав Ти Йому.

3 Життя ж вічне це те, щоб пізнали Тебе, єдиного Бога правдивого, та Ісуса Христа, що послав Ти Його.

Те що ми спаслись це не закінчена дія, це постійний процес. Є різниця між тим щоб знати про Бога і пізнати Цього Бога. В Ісуса насправді є бажання бачити ці народи.

 

Івана 17.4

4 Я прославив Тебе на землі, довершив Я те діло, що Ти дав Мені виконати.

 

Кожне речення тут щось говорить нам. Я люблю молитись Словом Божим. Ти читаєш якусь річ, приміряєш її до себе і на основі цього молишся.

Тут можна задати собі питання: як я славлю Бога?

Істинне прославлення Бога це слухняність в своєму покликанні.

Тоді потрібно молитись щоб я більше в покликанні служив Богу. Писання під яке я підлаштовую своє життя, а не моє життя під яке я підлаштовую Слово Боже.

 

Івана 17.5-9

5 І тепер прослав, Отче, Мене Сам у Себе тією славою, яку в Тебе Я мав, поки світ не постав.

6 Я Ім’я Твоє виявив людям, що Мені Ти із світу їх дав. Твоїми були вони, і Ти дав їх Мені, і вони зберегли Твоє слово.

7 Тепер пізнали вони, що все те, що Ти Мені дав, від Тебе походить,

8 бо слова, що дав Ти Мені, Я їм передав, і вони прийняли й зрозуміли правдиво, що Я вийшов від Тебе, і ввірували, що послав Ти Мене.

9 Я благаю за них. Не за світ Я благаю, а за тих, кого дав Ти Мені, Твої бо вони!

 

Ми бачимо Ісуса як Первосвященика. І Його молитву за учнів.

 

Івана 17.10-11

10 Усе бо Моє то Твоє, а Твоє то Моє, і прославивсь Я в них.

11 І не на світі вже Я, а вони ще на світі, а Я йду до Тебе. Святий Отче, заховай в Ім’я Своє їх, яких дав Ти Мені, щоб як Ми, єдине були!

 

Він просить зберегти їх і щоб вони були єдині. Зараз церкви атакуються тим що в кожного своя дорога і в кожного своє розуміння.

 

Івана 17.12-13

12 Коли з ними на світі Я був, Я беріг їх у Ймення Твоє, тих, що дав Ти Мені, і зберіг, і ніхто з них не згинув, крім призначеного на загибіль, щоб збулося Писання.

13 Тепер же до Тебе Я йду, але це говорю Я на світі, щоб мали вони в собі радість Мою досконалу.

 

Якщо я не маю цієї досконалої радості, я маю на основі цього вірша молитись і просити щоб ця радість проявилась. Потрібно воювати за себе а не ховатись в депресії. Бог закликає щоб в нас було це відкрите джерело Його досконалої радості.

 

Івана 17.14

14 Я їм дав Твоє слово, але світ їх зненавидів, бо вони не від світу, як і Я не від світу.

 

Це найбільше краде радість в християн коли їх ненавидять. Але ми не покликані бути з цим світом, ми відділені для Бога. Це є наша чаша. Часто ми хочемо бути своїми в світі, але ми не покликані бути своїми. Ми покликані виривати людей зі світу щоб вони стали нашими. Церква замість того щоб світити прикриває це світло і починає дружити зі світом.

 

Івана 17.15-21

15 Не благаю, щоб Ти їх зо світу забрав, але щоб зберіг їх від злого.

16 Не від світу вони, як і Я не від світу.

17 Освяти Ти їх правдою! Твоє слово то правда.

18 Як на світ Ти послав Мене, так і Я на світ послав їх.

19 А за них Я посвячую в жертву Самого Себе, щоб освячені правдою стали й вони.

20 Та не тільки за них Я благаю, а й за тих, що ради їхнього слова ввірують у Мене,

21 щоб були всі одно: як Ти, Отче, в Мені, а Я у Тобі, щоб одно були в Нас і вони, щоб увірував світ, що Мене Ти послав.

 

Основна суть це те що Ісус показує два народи віруючих і не віруючих. Він молиться за церкву щоб вона вистояла. Щоб ті народи які Отець нам дає прийшли потрібно молитись.

За моє християнське життя будуть люди які увірують через моє слово. Але щоб це здійснилось я маю говорити і молитись. Народи не прийдуть самі, потрібно просити і говорити до людей.

 

Псалом 2.8

8 Жадай Ти від Мене, і дам Я народи Тобі, як спадщину Твою, володіння ж Твоє аж по кінці землі!

 

Матвія 28.18

18 А Ісус підійшов і промовив до них та й сказав: Дана Мені всяка влада на небі й на землі.

 

Ісус стверджує слова записані в псалмі.

 

Матвія 28.19-20

19 Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа,

20 навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів. І ото, Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку! Амінь

 

Ця влада яка дана Ісусу передається нам в силі проповідування.

Це все привело мене до однієї притчі.

 

Приповісті 24.11-12

11 Рятуй узятих на смерть, також тих, хто на страчення хилиться, хіба не підтримаєш їх?

12 Якщо скажеш: Цього ми не знали! чи ж Той, хто серця випробовує, знати не буде? Він Сторож твоєї душі, і він знає про це, і поверне людині за чином її.

 

Про що тут говориться? Коли я щось не розумію я читаю ще раз. Він говорить про грішників і про те, що в моєму житті є відповідальність. Він (Соломон) говорить прямо в центр нашого покликання.

Ми можемо виправдовуватись як хочемо але Бог знає все. Він завжди знає наше серце і чи є в нас бажання щось робити. Далі йде відповідальність. Є наслідок якщо я не слухняний Божому задуму. Згадайте притчу про лінивого раба. Вірний і слухняний раб який помножив талант, тобто виконав своє покликання, увійшов в радість свого господаря.

Є два народи. Є ті, які пізнали Його і ті, які мають пізнати Його через нас, віруючих.

 

Дії 13.36-37

36 Бо Давид, що часу свого послужив волі Божій, спочив, і злучився з отцями своїми, і тління побачив.

37 Але Той, що Бог воскресив Його з мертвих, тління не побачив.

 

Автор згадує про Давида. Ти не можеш вплинути на тих, хто були до тебе, і не можеш вплинути на тих хто буде після тебе. Ти можеш вплинути тільки на тих, хто зараз біля тебе живий. Впливай на своє покоління вже сьогодні.