Твоя реакція впливає на твоє життя

Біблія це не є щось віддалене від нашого життя.

Біблія може принести радість або показати речі над якими нам треба працювати. Є два ключових проповідника апостоли Петро і Яків.

  1. Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що великою Своєю милістю відродив нас до живої надії через воскресення з мертвих Ісуса Христа,
  2. на спадщину нетлінну й непорочну та нев’янучу, заховану в небі для вас,
  3. що ви бережені силою Божою через віру на спасіння, яке готове з’явитися останнього часу.
  4. Тіштеся з того, засмучені трохи тепер, якщо треба, всілякими випробовуваннями,
  5. щоб досвідчення вашої віри було дорогоцінніше за золото, яке гине, хоч і огнем випробовується, на похвалу, і честь, і славу при з’явленні Ісуса Христа.

(1 Петра 1:3-7)

Я створений і є певна ціль, для чого Бог мене створив. Запрошуємо тебе на служіння церкви у Львові. Людина має певну надію але чи зможе вона жити і переходити випробування щоб не загубити цю надію. Є обставини які вимагають від тебе терпіння. Наші емоції не покликані для того щоб управляти нами. Моя воля, яку Бог звільнив має управляти моїм життям. В нас має бути можливість управляти своїм життям.

Біблія говорить що це нормально мати свої мрії. Але деколи стається не так як ми собі уявляємо.  Як ми реагуємо на те, що стається у моєму житті?

Як тільки я почну звинувачувати у своїх проблемах когось або щось, значить я не управляю своїм життям. В такому випадку моїм життям управляють інші люди і обставини. В нас є спадщина але наша віра буде випробувана. Інакше віра не варта нічого. Легко говорити про віру коли все добре, і значно важче згадувати про віру коли обставини виходять з під контролю.

  1. Майте, брати мої, повну радість, коли впадаєте в усілякі випробовування,
  2. знаючи, що досвідчення вашої віри дає терпеливість.
  3. А терпеливість нехай має чин досконалий, щоб ви досконалі та бездоганні були, і недостачі ні в чому не мали.

(Якова 1:2-4)

Виклики в моєму житті мають ціль. Ціль виклику дати можливість змінитись і пізнати Бога краще. Ціль диявола зламати людину але Бог обіцяв не допускати в нашому житті більше ніж ми можемо пережити. Все що приходить в наше життя приходить під контролем Бога. Він тримає руку на нашому пульсі і контролює скільки ми можемо витерпіти.

Є Божий план і є наші плани.

Бог є з нами і в нас все получиться. Реакція на випробування визначає чи моє життя піде в розвиток чи воно буде підкорятись цим обставинам. Багато рішень в нашому житті залежать не від Бога а від нас. Якщо я не можу когось простити я можу піти до Бога і попросити допомоги. Головне не те чи ти можеш а те чи ти хочеш.

  1. І осівся Яків у Краї мешкання батька свого, в Краї ханаанському.
  2. Оце оповість про Якова. Йосип, віку сімнадцяти літ, пас, як юнак, отару з братами своїми, з синами Білги та з синами Зілпи, жінок батька свого. І Йосип доносив недобрі звістки про них до їхнього батька.
  3. А Ізраїль любив Йосипа над усіх синів своїх, бо він був у нього сином старости. І він справив йому квітчасте вбрання.
  4. І бачили його браття, що їх батько полюбив його над усіх братів його, і зненавиділи його, і не могли говорити з ним спокійно.
  5. І снився був Йосипові сон, і він розповів своїм браттям, а вони ще збільшили ненависть до нього.

(Буття 37:1-5)

Йосип у свої 17 років мав виклики. Хто винен у цьому? Тут є дві сторони батько і брати. Батько не був досконалим, і на нього ображатись не потрібно. Дуже багато проблем в житті людини є від того що вони ідеалізують своїх батьків а потім розчаровуються. Батько любив Йосипа по своєму.

Брати зі свого боку почали ревнувати. Те що людина вибрала у своїх обставинах так вона і проживе. Немає людей які виросли в ідеальних обставинах.

Йосип зі свого боку теж мав частку вини в цій ситуації. Люди часто займаються пошуком винних і правих. Але часто навіть якщо я знайду винних в якійсь ситуації це мені нічим не поможе.

Ми навіть не можемо до кінця уявити що це коли ти жив в хороших умовах і тут життя змінилось і ти вже у рабстві. Ця людина переходила через дуже важкий час свого життя.

Виклики можна поділити на три рівня.

Рівень 1.

Виклики або проблеми котрі пов’язані з моєю поведінкою або характером. Іншими словами я сам спровокував ці обставини. Перший крок це визнання. Щоб визнати свою неправоту потрібно мати зрілість характеру.

Твій характер це плід твоєї праці або наслідок твоєї бездіяльності.

Формування характеру і звичок це є процес який триває все життя. Завжди щось вилізе і Бог може на це вказати.

Рівень 2.

Проблеми які пов’язані з поведінкою інших людей. З цією групою можна щось робити. Я маю частковий вплив на ситуацію. Я не можу заставити когось змінитись. Але зі своєї сторони я можу зробити все можливе. Потрібно розвивати свої навики комунікації або соціальних ситуації. Хтось не вміє комунікувати з людьми. Ми нікому нічого не винні крім взаємної любові. Якщо людина хоче з тобою йти і вас об’єднує якась мета без комунікації і домовленостей нічого не вийде. Потрібно десь іти на уступки. З деякими людьми потрібно попрощатись. І цю гірку правду потрібно прийняти.

В кожному домі є певні правила. Якщо гість перебуваючи в домі господаря буде вести себе як захоче то господар має право виставити такого гостя за двері.

Рівень 3.

Виклики на які я ніяк не можу впливати. Йосип не міг вплинути на те що його продали в рабство. Наше минуле підходить під цю групу. Людина не може змінити минуле і деякі живуть все своє життя минулим. Деякі речі минулого нас контролюють і забирають в нас енергію. Потрібно такі речі закривати. Часто це важко але можна прийти до Бога і просити допомоги. У будь якому випадку рубець залишається. Це як досвід який дає нам можливість вчити інших як переходити важкі обставини які я вже пройшов.

Не треба бути егоїстом і думати тільки про себе живучи минулими помилками. Це темрява у якій не потрібно жити а потрібно принести туди світло.

Є також хвороби. Важкі смертельні захворювання є тими обставинами на які ми не можемо вплинути.

Якщо я не можу змінити обставини я маю змінити своє відношення до них. Це важко але це потрібно зробити. Ми не покликані прожити нещасне життя. Якщо є обставини на які ми не можемо вплинути потрібно почати посміхатись.

Є ще одна річ це молитва.

  1. А Йосип був відведений до Єгипту. І купив його Потіфар, царедворець фараонів, начальник царської сторожі, муж єгиптянин, з руки ізмаїльтян, що звели його туди.
  2. І був Господь з Йосипом, а він став чоловіком, що мав щастя. І пробував він у домі свого пана єгиптянина.
  3. І побачив його пан, що Господь з ним, і що в усьому, що він робить, Господь щастить у руці його.
  4. І Йосип знайшов милість в очах його, і служив йому. А той призначив його над домом своїм, і все, що мав, віддав в його руку.

(Буття 39:1-4)

Якби Йосип був перед лицем пана з депресією на лиці він би не досягнув усього. Бог благословляє діло рук моїх а не депресію. Йосип щоб піднятись в домі Потіфара був змушений переглянути своє відношення. Він знайшов причину для оптимізму і змінив все своє життя.

Якщо ми хочемо надягнути на себе ковдру оправдань то потрібно подивитись на виклики інших людей. Дуже часто проблеми інших нам відкривають очі на наші проблеми які вже стають меншими.

  1. І не міг Йосип здержатися при всіх, що стояли біля нього, та й закричав: Виведіть усіх людей від мене! І не було з ним нікого, коли Йосип відкрився браттям своїм.
  2. І він голосно заплакав, і почули єгиптяни, і почув дім фараонів.
  3. І Йосип промовив до браттів своїх: Я Йосип… Чи живий ще мій батько? І не могли його браття йому відповісти, бо вони налякались його…
  4. А Йосип промовив до братів своїх: Підійдіть же до мене! І вони підійшли, а він проказав: Я Йосип, ваш брат, якого ви продали були до Єгипту…
  5. А тепер не сумуйте, і нехай не буде жалю в ваших очах, що ви продали мене сюди, бо то Бог послав мене перед вами для виживлення.
  6. Бо ось два роки голод на землі, і ще буде п’ять літ, що не буде орки та жнив.
  7. І послав мене Бог перед вами зробити для вас, щоб ви позостались на землі, і щоб утримати для вас при житті велике число спасених.
  8. І виходить тепер, не ви послали мене сюди, але Бог. І Він зробив мене батьком фараоновим і паном усього дому його, і володарем усього краю єгипетського.

(Буття 45:1-8)

Йосип не зміг би прийти в цей період свого життя якби відреагував на обставини по інакшому. Ми маємо бути людьми які беруть відповідальність за своє життя.