Який фокус у твоїй вірі?

Який фокус у твоїй вірі?

  1. Павло, із волі Божої апостол Христа Ісуса, і брат Тимофій
  2. до святих і вірних братів у Христі, що в Колосах: благодать вам і мир від Бога, Отця нашого!
  3. Ми дякуємо Богові, Отцеві Господа нашого Ісуса Христа, завжди за вас молячись,
  4. прочувши про вашу віру в Христа Ісуса та про любов, яку маєте до всіх святих
  5. через надію, приготовану в небі для вас, що про неї давніше ви чули в слові істини Євангелії,
  6. що до вас прибула, і на цілому світі плодоносна й росте, як і в вас, з того дня, коли ви почули й пізнали благодать Божу в правді.
  7. Отак ви і навчилися від Епафра, улюбленого співробітника нашого, що за вас він вірний служитель Христа,
  8. що й виявив нам про вашу духовну любов.
  9. Через це то й ми з того дня, як почули, не перестаємо молитись за вас та просити, щоб для пізнання волі Його були ви наповнені всякою мудрістю й розумом духовним…

(До Колоссян 1:1-9)

В той час були в церкві дві небезпечні єресі. Одна з них це гностицизм. Яка стверджує що не достатньо Ісуса Христа, мають бути посередники ще, ангели. Павло хоче застерегти нас від неправильного вчення. Віруюча людина відрізняється від не віруючої тим що вона має надію на те, що Бог приготував місце на небесах. Життя віруючої людини набагато масштабніше ніж життя людини у світі. Бо люди у світі живуть сьогоднішнім життям.

Яка твоя віра? Багато людей просто вірять що є Бог і що їх створено. Хтось вірить в те, що Бог має з ним стосунки і ці стосунки кудись ведуть.

Який фокус у твоїй вірі? Фокус це те що дає напрямок. Хтось сфокусований на тому що Бог має забезпечити його фінансами. Хтось так само але вже сфокусований на зціленні і процвітанні. Фокус у вірі є причиною нашого руху, і також він є причиною як радості так і розчарування.

У що ти насправді віриш? Насправді те, у що ми віримо приносить і плоди. І ці плоди починають проявлятись відразу. Конфронтація ніколи не приносить позитивних емоцій. Але щоб насправді відстояти свою віру і свої переконання потрібно бути тим, хто йде у конфронтації, незважаючи на свої страхи чи переживання.

Людям природньо звикати до зовнішніх речей які приносять радість. Тому люди які черпають радість від зовнішніх або матеріальних речей розчаруються від звикання або коли від них забрати це джерело радості.

Друга причина радості це духовна причина. Вона набагато глибше схована всередині серця. Людина яка має віру в Бога має потенціал отримувати внутрішню радість яка не буде залежати від зовнішніх факторів.

  1. що до вас прибула, і на цілому світі плодоносна й росте, як і в вас, з того дня, коли ви почули й пізнали благодать Божу в правді.
  2. Через це то й ми з того дня, як почули, не перестаємо молитись за вас та просити, щоб для пізнання волі Його були ви наповнені всякою мудрістю й розумом духовним…

(До Колоссян 1:6,9)

Віруюча людина знає куди вона йде. І також вона знає що в цьому процесі є теперішнє життя і є воля Божа на це життя. Пізнання волі Бога це є молитва на все наше життя. Коли приходить пізнання Волі Божої людина усвідомлює свою приналежність до великого задуму церкви львова. І коли людина догоджає Богу виконуючи Його волю, приходить справжня радість яка йде зсередини. Бог дає цей позитивний відгук в серце. Тоді приходить розуміння що я не залежний від зовнішніх речей, і що б не відбувалося у житті я відчуваю приналежність і відчуваю що я Божий.

Бог не проти зовнішніх речей які нам дають радість, але є основа яка має бути. Це збереже нас від падінь.

  1. і не стосуйтесь до віку цього, але перемініться відновою вашого розуму, щоб пізнати вам, що то є воля Божа, добро, приємність та досконалість.

(До Римлян 12:2)

Деколи люди бояться пізнати волю Божу, думаючи що це щось страшне і важке. Але коли приходить пізнання волі Бога, приходить і спокій. Бог завжди діє через любов. Він ніколи насильно нікого не посилає в інші країни. Він дає в серце цю любов до людей чи до місцевості, і людина їде на місію в радості  і у переконанні.

Ми покликані до того щоб служити іншим. Людина почуває себе більш щасливою коли служить іншим. Чим менше егоїзму у нашому житті тим більша радість нас охоплює.

  1. Отже, як ви прийняли були Христа Ісуса Господа, так і в Ньому ходіть,
  2. бувши вкорінені й збудовані на Ньому, та зміцнені в вірі, як вас навчено, збагачуючись у ній з подякою.

(До Колоссян 2:6,7)

Вдячність береже нас від гіркоти.

  1. І нехай мир Божий панує у ваших серцях, до якого й були ви покликані в одному тілі. І вдячними будьте!
  2. Слово Христове нехай пробуває в вас рясно, у всякій премудрості. Навчайте та напоумляйте самих себе! Вдячно співайте у ваших серцях Господеві псалми, гімни, духовні пісні!
  3. І все, що тільки робите словом чи ділом, усе робіть у Ім’я Господа Ісуса, дякуючи через Нього Богові й Отцеві.

(До Колоссян 3:15-17)