Що таке віра?
Євреї 11.1-3
«Що ж це означає — віра? Це значить бути певним у тому, на що сподіваєшся. Вона є доказом того, що щось є дійсне, навіть якщо ми не можемо того побачити. Саме через таку віру в минулі часи наші предки здобули прихильність Божу. Завдяки вірі ми розуміємо, що всесвіт був створений за Божим наказом. Тобто видиме було створене з невидимого.»
Хочу умовно поділити віру на 2 аспекти. Є віра якою ми користуємось на землі молячись наприклад за зцілення. І є інша віра, яка готує нас до небес.
Біблійне розуміння віри формує правильний світогляд людини. Для нас важливе Біблійне розуміння віри не як певного релігійного поняття по неділях а як світогляду.
Віра набагато ширша ніж просто фраза що я повірив у Бога. Коли людина говорить що вона вірить ми маємо розуміти що віра веде до певної дії. Є певна мета, покликання. Віра завжди або вимагає від мене дії або спонукаєдо неї.
Бог дає не тільки бажання але і дію. Я почув Бога і хочу зробити те, до чого мене спонукає віра.
Є певні вчення які прописують формули для віри. Ти робитимеш певні речі і щось запрацює. Але формулу дає Бог особисто для кожного. Є унікальна співпраця Бога і мене. Немає універсального вирішення чи покликання для всіх.
Єреїв 11.4-5
«Завдяки вірі Авель приніс Богу кращу пожертву, ніж Каїн. Завдяки вірі Авель був визнаний праведним, оскільки Бог схвалив його дарунок. Завдяки вірі він і зараз все ще промовляє до нас, незважаючи на те, що помер. Завдяки вірі Енох був перенесений Богом до іншого життя, не спізнавши смерті. І ніхто не міг знайти його, бо ж Бог забрав його, адже до перенесення він догодив Господу.»
Людина мала стосунки з Богом
Євреї 11.6
«А без віри стати милим Всевишньому неможливо. Бо той, хто йде до Бога, мусить вірити в Його існування, а також у те, що Він нагородить тих, хто шукає Його.»
Відоме місце Біблії. Можна вірити в чудеса і не вірити в Бога. Люди намагались дублювати те, що робили апостоли але в них не було віри. Люди також намагаються заслужити спасіння добрими ділами але без віри не можна догодити Богу.
Коли я пізнав Бога це не означає що все, здійснилось! Ми продовжуємо шукати Бога. Це не значить що ми Його загубили. Написано “тим, хто шукає Його”. Бог не роздає формули всім а хоче особистий і унікальний шлях для кожного. Кожен шукає Бога на своєму життєвому шляху.
Бог хоче щоб ми були тими, які шукають Його і слідують Його веденню.
Євреї 11.7-35
«Завдяки вірі Ной, попереджений про речі невидимі, послухався Господа і збудував ковчег, тим самим врятувавши свою родину. Своєю вірою він довів, що світ був неправий, і став одним з тих, хто здобув праведність через віру свою. Завдяки вірі Авраам, покликаний Богом, підкорився й вирушив у ту землю, яку йому належало одержати як спадщину. Він пішов, хоча й не знав, куди йде. Покладаючись на віру, він мешкав у землі, обіцяної Господом, як чужинець у далекій країні. Він жив у наметах, разом з Ісааком та Яковом, такими ж, як і він, спадкоємцями Божої обітниці. Він зробив це, бо дивився вперед і бачив місто, зведене на справжній основі: місто, задумане й збудоване Богом. Завдяки вірі і всупереч тому, що Сара вже була немічна зачати дитину, та й Авраам був вже дуже старий, Бог їм дав благословення мати дітей, бо повірив він в Господню обіцянку. І от від одного чоловіка, вже майже омертвілого, пішли нащадки, такі ж численні, як зірки небесні, такі ж незліченні, як пісок морський. Усі ті великі люди до смерті не втрачали віри. Вони не мали обіцяного за життя, але бачили його звіддалік і вітали прихід його. Вони відкрито прийняли усвідомлення того, що вони лише тимчасові гості, чужинці на цій землі. Ті, хто говорять так, ясно показують, що вони очікують на свою власну землю. Якби вони думали про землю, яку залишили, то мали б змогу повернутися туди. Та навпаки, вони мріють про країну кращу — Небесну. Через те й Бог не соромиться називатися їхнім Богом, адже Він приготував їм місто. Завдяки вірі Авраам, коли Бог випробовував його, запропонував у жертву Ісаака. Так, той, хто одержав обітницю, був готовий пожертвувати своїм єдиним сином. І Бог сказав йому: «Це від Ісаака підуть твої нащадки». Авраам вірив, що Бог може навіть воскресити людей з мертвих. Адже справді, зупинивши Авраама, Він повернув Ісаака з мертвих. З вірою Ісаак благословив на майбутнє Якова та Ісава. Завдяки вірі Яків, коли помирав, благословив кожного з Йосипових синів, схилившись на верх свого ціпка. Завдяки вірі Йосип, наприкінці життя свого, сказав про вихід народу ізраїльського з Єгипту, а також дав настанови щодо того, як бути з його останками. Завдяки вірі батьки Мойсеєві, коли він народився, три місяці переховували його, бо він був надзвичайно вродливим дитям. Вони не злякалися фараонового наказу. Завдяки вірі Мойсей, уже в дорослому віці, відмовився, щоб його називали сином фараонової дочки. Він обрав собі інший шлях: зносити труднощі разом із народом Божим, аніж насолоджуватися плинними радощами, що приносять гріх. Страждання за Христа Мойсей вважав більшим багатством, ніж усі скарби Єгипту. Адже він дивився далеко вперед і бачив там свою винагороду. Завдяки вірі залишив він Єгипет, не злякавшись гніву царського. І наполегливість його була такою, ніби він бачив Господа, Який насправді є невидимим. Покладаючись на віру, відсвяткував він Пасху й окроплення кров’ю, щоб ангел смерті не торкнувся жодного з первістків народу ізраїльського. Завдяки вірі люди ізраїльські перетнули Червоне море так, ніби пройшли суходолом. Та коли те саме намірилися зробити єгиптяни, їх поглинула вода. Завдяки вірі стіни єрихонські впали після того, як люди обходили навколо міста сім днів. Завдяки вірі розпусниця Рааб уникла смерті разом з іншими непокірними за те, що вона дала дружній притулок двом вивідникам. Чи треба мені продовжувати наводити приклади? Не стане мені часу, щоб розповісти про Ґедеона, Варака, Самсона, Єффая, Давида, Самуїла і пророків. Покладаючись на їхню непохитну віру, вони рятували царства, встановлювали справедливість між людьми, і через те дістали Божі обітниці. Вони замикали пащі левам, вгамовували лють вогню, їх не брав меч. Ті, хто були немічними, набували силу, а в битві ставали могутніми й змушували тікати ворожі війська. Загиблі вставали з мертвих і поверталися до своїх жінок. Інших було віддано на тортури, й вони відмовлялися від полегшення своєї долі. Тож після смерті ті люди могли здобути краще життя.»
Все так добре і в силі. Але тут є 36 вірш. Це віра для зрілих.
Євреї 11.36-38
«Дехто зазнав збиткування й батога, дехто — кайданів та в’язниць. Їх побивали камінням, розпилювали навпіл, рубали мечами. Вони носили овечі й козячі шкури, жили в злиднях, та пройшли через переслідування і труднощі. Світ був не гідним їх. Вони блукали в пустелях і горах, мешкали в печерах і провалах земних.»
Часто люди малюють собі певні плани. Свого роду особистий всесвіт який вони хочуть щоб працював використовуючи свою віру. Але це не Біблійна віра. Важливо розуміти Біблійну віру.
В 36 вірші не все так сталось як в інших до 36 вірша. Бог їм призначив щось краще.
Євреї 11.39-40
«Вони догодили Богу, але не одержали обіцяного Їм. Всевишній приготував для нас дещо краще, бо прагнув нашої досконалості, але тільки разом з нами вони отримають благословення.»
Євреї 12.1
«Завдяки тим великим людям, ми маємо так багато прикладів непохитної віри. Тож відкиньмо все, що перешкоджає нам подолати відстань і перемогти в змаганнях; усе що уповільнює наш біг, разом із гріхом, який постійно примушує нас падати.»
Є ця хмара свідків. Це ті святі які раніше від нас прийшли на небеса. Є браття і сестри які були з нами але вони зараз з Богом. Вони випередили нас, вони бачать Бога і насолоджуються Його присутністю.
Віра нам дана не для того щоб ми довше прожили а щоб ми здійснили те покликання яке Бог дав.
Немає значення скільки Бог кому дав часу на землі, а важливо чи використав ти цей час максимально для служіння Богу.
Люди дивляться на своє життя з відношенням що вся моя віра і все що є це тут на землі. Але це лише перехідний період. Ми маємо передати цю естафету іншим які прийдуть після нас.
Коли я захочу звільнитись від тягаря?
Коли я зрозумію що в мене є певна дистанція і мені потрібно дійти до кінця. Людина має бути змотивована здійснити це. Потрібно скинути з себе гріх. Якщо людина не знає своє покликання вона його не здійснить.
Якщо ти не знаєш що тобі робити піди до церкви де твої дари і таланти розкриваються. Тоді буде з’являтись бажання.
Недостатньо сказати людині щоб вона жила святим життям. Має бути мотивація.
В Бібліі я не бачу апатичного і пасивного християнства. Біблія нас закликає змагатись. І не один з одним а впершу чергу з собою. Щоб сьогодні я був кращий ніж вчора. Бог кожному дав свої конкретні таланти. Я змагають з ворогом, зі своєю плоттю.
Євреям 12.2
«Хай завжди перед очима нашими буде Ісус, наш Провідник у вірі, Який приведе її до досконалості. Заради радості, що чекала на Нього, Христос витерпів страту на хресті й, прийнявши цю ганьбу, тепер посів Своє місце по праву руку від Божого престолу.»
Є земний шлях і певний момент страждань але вкінці ми сядемо на небесах, як і Ісус.
Филип’ян 1.19-20
«Адже знаю я, що матиму визволення завдяки вашим молитвам і допомозі від Духа Ісуса Христа. Моє ревне чекання і надія, що я не буду посоромлений нічим, а з усією своєю сміливістю, як завжди, і особливо тепер, вихвалятиму Христа у тілі своєму — байдуже, чи житиму я, чи помру.»
Він вболіває щоб робити те, що має робити, головне здійснити покликання.
Для нас життям має бути Христос. Не робота чи сім,я. А смерть це надбання, не втрата.
Филип’ян 1.21-23
«Бо життя для мене — це Христос, а смерть — надбання. Якщо ж і надалі житиму я в цьому тілі, то продовжуватиму свою працю в ім’я Господнє. Отже, не знаю, що мені вибрати.»
Не буде нам тут краще ніж з Христом. Щоб ми не мали і не робили нам тут краще не буде ніж на небесах.
Филип’ян 1.24-26
«Але ж вам необхідно, щоб я залишався жити. І оскільки я переконаний в цьому, то знаю, що залишатимуся тут і буду з вами всіма заради вашого духовного розвитку і втіхи, що йдуть від віри. Коли я знову до вас прийду, ви пишатиметеся тим, що Ісус Христос зробив, допомагаючи мені.»
Коли я розумію що все моє справжнє життя там то коли приходить криза я не буду так реагувати як інші. Не питання хто скільки прожив років а питання в тому як ти прожив ці роки.
Бог хоче щоб ми мали якісне земне життя і щоб в ньому відображалась слава Божа.
Самсон мав все але зв’язався не з тою дівчиною. В кінці його життя Бог проявив милість свою до нього. Бог дав йому шанс. І він стоячи між колонами вже сліпий потягнув за собою стільки фелистемлян що не померло їх за все його життя.
Можна за короткий проміжок часу зробити більше ніж за все своє життя
Ми живемо під час війни. Це жорстока зла і несправедлива війна. Вона б мала нас ще більше спонукати до пошуків Бога, очищення і освячення життя. Тому ми маємо молитись так як Самсон.
1 Солунян 1.3-4
«Ми ніколи не забуваємо перед Богом, Отцем нашим, про труди ваші завдяки вірі, про працю вашу, що йде від любові вашої, і про терпіння ваше, що надихане надією на Господа нашого Ісуса Христа. Ми знаємо, брати і сестри улюблені Богом, що Він обрав саме вас бути Його народом.»
Він вибрав нас. Він не зробив помилки. Те що ми сьогодні з вами разом ще раз дає це свідоцтво що Бог вибрав нас у свїй Любові бути Його народом. І це не тільки привілей а й відповідальність.
2 Тимофія 1.12
«І саме з цієї причини зараз я страждаю, але не соромлюся, бо знаю Того, в Кого повірив. Я певний, що Він здатний захистити усе, що довірив мені, аж поки той День не настане.»
Якщо людина вибрала Ісуса це не значить що вона буде сидіти в пентхаусі. Павло був у тюрмі. Він знав своє покликання.
Нам потрібно довіряти що Бог збереже те, над чим ми працюємо тут. Нам не треба триматись за цю землю.
Давайте здійснювати тут все що Бог хоче але прописані ми там, на Небесах.
Амінь
Останні коментарі