Луки 22.3-6
«І тоді сатана вселився в Юду, якого називали Іскаріотом. Він був одним з дванадцятьох апостолів. Юда прийшов до головних священиків й начальників храмової варти і почав говорити з ними про те, як він може видати їм Ісуса. Ті дуже зраділи й пообіцяли добре заплатити йому за це. Тож Юда почав шукати слушної нагоди, аби видати їм Ісуса, коли навколо Нього не буде натовпу.»
Коли Ісус вибирав учнів він Іуду не називав як інших. 11 були галілеяни і Іуда був іудеєм. Він знав закони і традиції. Це була достатньо релігійна людина. Часто буває що коли Бог хоче змін в житті людини ці традиції і передання можуть заважати передачі післання від Господа.
Чому Іуда зрадив?
Виникає питання чому Іуда зрадив і чому Господь допустив зраду?
Одні думають що Іуда був приречений. Бог не планував зради Іуди. Бог не хоче щоб хтось був зрадником. Те, що вибирає людина, вона це сама вибирає. Бог створив людину давши їй свободу вибору.
Ми вільні. Нажаль не всі це розуміють. Деякі думають що вони запрограмовані на погане. Але це не так.
В релігійних поглядах є певний момент. До кінця ніхто не знає причини але є речі які ми можемо побачити в Біблії. Не всі речі в Біблії є позитивними. Так само як і наше життя є наповнене різними моментами. Негативні моменти потрібно читати і використовувати їх щоб захистити себе. Ми маємо перевіряти себе. Бог не просто так дає такі моменти. Коли ми бачимо як диявол працює ми розуміємо що тут є логіка і хитрощі.
Зрада це не є спонтанна річ. До зради він готувався. Іуда ходив з Ісусом і вже мав в серці щось що його зруйнувало. Як правило це непрощення, образа чи ще щось. Є якась частина темряви яку людина ніяк не може покинути. Фарисеі часто звинувачували Ісуса в порушенні закону і правил. Але ж Іуда теж був Іудеєм.
Є люди які слухають але не чують. Іуда слухав але не все він чув. Можливо у вас були ситуації коли ти говориш з людиною, вона слухає але не чує. Можливо вам хтось говорив а ви не чули. Щоб слухати потрібна концентрація але щоб почути потрібно смирення. Бо не завжди Бог говорить нам приємне. Бувають речі які нас осуджують. В людей є тенденція ховатись щоб захистити себе від таких речей.
Іуда сидів за столом з Ісусом але не чув. Так само можна ходити в церкву. Той хто чує він змінюється. І те, що мене торкнулось хочеться записати. Буває проповідь на 50 хвилин але є кілька речень які торкаються як ніщо інше.
Іуда був частиною команди бо йому було нормально. Але він не навертався і не змінювався зсередини. Навернення несе в собі корінь покаяння. Тобто людина розвертається від світу своїми цінностями і стандартами до Ісуса. Це не просто слудування а це коли ти хочеш стати таким як Ісус.
Наше християнство полягає в тому що ми наслідуємо Христа. Це не просто клуб однодумців. Ми стали частиною Його покликання і Його думок.
Диявол шукає в людях щось. І перше що він знайшов в Іуді це релігійність. Коли Ісус сказав що відбудує храм за три дні, швидше за все що питання завдав саме Іуда. Ісус пояснив що цінність не в камінні а в чомусь іншому. І почались ці бесіди між Іудою і дияволом. За цим всім спостерігав Ісус.
Люди ніколи не покидають церкву просто так
Ворог шукає слабину в кожному. Він ходить і шукає як рикаючий лев. Але Бог зробив нас цінними. І найбільше що диявол може зробити Богу це обікрасти Його, вкрасти в Бога дітей.
Івана 12.1-6
«За шість днів до Пасхи Ісус подався до Віфанії, де жив Лазар, якого Він воскресив із мертвих. Там Йому приготували вечерю, і Марта прислуговувала за столом. Серед тих, хто з Ним вечеряв, був і Лазар. Марія взяла глечик, де було з півлітра дорогоцінних пахощів, зроблених із справжнього нарду, облила ними Ісусові ноги, витерла їх своїм волоссям, і чудовий аромат мирра наповнив увесь дім. Один із Ісусових учнів, Юда Іскаріот, який мав Його зрадити, сказав: «Чому було б ці пахощі не продати за триста срібних монет і не роздати гроші бідним?» Юда мовив це не тому, що дбав про бідних, а тому, що був злодієм. Він завідував скринькою з пожертвуваннями і крав гроші звідти.»
Іуда також крім релігійних переконань був ще й злодієм. Він був скарбником. Він в команді завідував грошима, і він дозволяв собі красти. Іуда хотів щоб Марія продала це масло і він би мав собі більше. Корінь зла в грошолюбстві.
Не кожному довірять скарбничку. Іуда був розумний і знав як завідувати грошима. Іуда знав що він біля учителя а потім Ісус стане царем і він розраховував стати фінансовим міністром царя. А потім Ісус сказав що не буде земним царем. Іуда мав політичні амбіції. Після цього Іуда пішов до первосвященників. 30 срібняків це була ціна раба. Вони навіть цим хотіли образити Ісуса.
Все це сталось з Іудою і це може відбуватись з будь ким, якщо людина не буде уважною.
Луки 22.20-23
«Після вечері Ісус так само взяв чашу з вином і промовив: «Це вино символізує кров Мою, що засновує Новий Заповіт Божий для людей, які належать Йому; і проллється вона за вас». Потім Ісус мовив: «Один із вас незабаром зрадить Мене; його рука зараз знаходиться поруч з Моєю. Син Людський піде на смерть, як і було Йому призначено Господом. Та горе тому, хто видасть Сина Людського на смерть». Тоді апостоли почали сперечатися один з одним про те, хто б міг таке зробити.»
Для чого Ісус це сказав? Можна було поговорити про це з Іудою наодинці. Але все що робить Ісус Він робить для того, щоб інші змінювались. Це принесло певне занепокоєння між учнями. І вони почали думати і на себе. Іуда також питав чи не я Господи. Він грає до кінця. Ісус давав шанс Іуді покаятись і також він дав шанс кожному з учнів перевірити своє серце. І Бог деколи допускає в наше життя моменти щоб ми могли перевірити себе чи ми в правильній позиціі перед Богом.
Часто ми чуємо де двоє або троє. Це місце не тільки про молитву.
Коли людина ходить сама зі своїми думками вона в небезпеці
Але коли з тобою є твої брати і сестри ти більш захищений. Іуда не покаявся після цього бо він вже мав прийняте рішення. Коли людина вже прийняла рішення переконати її дуже складно. Якщо в тебе є думки прийди там де є двоє або троє і проговори свої думки. Важливо щоб в тебе був наставник з яким ти можеш порадитись. І це треба робити до прийняття рішення. Важливо розуміти цей принцип що коли ми збираємось разом ми очищаємось.
Іван часто говорить про це. Зараз такий час що багато залишились онлайн. Але людина створена бути серед інших людей.
Луки 22.24-28
«Також серед учнів Ісусових спалахнула суперечка про те, хто з них вважається найбільшим. Але Ісус сказав їм: «Царі поганські панують над своїми народами. І ті, хто має владу над людьми, вимагають, щоб їх називали благодійниками. Але ж ви не поводьте себе так. Навпаки, найбільший з-поміж вас мусить стати як найменший, а пан — ніби слуга. Бо хто значніший: той, хто сидить за столом, чи той, хто йому прислуговує? Чи не той, хто сидить за столом? Але Я серед вас як той, хто прислуговує. Ви зосталися зі Мною в Моїх випробуваннях.»
Вони ті, які залишились у випробуваннях. В Гефсиманському саду він взяв трьох. Він потребував їх підтримки у викликах. А тут учні зайняті не тим чим треба, вони думали хто вищий.
Одинокість лідера це коли він один у своїх викликах а інші не розуміють рівень викликів свого лідера, і він почуває себе одиноким.
Луки 22.29-34
«І Я заповідаю вам Царство так само, як Мій Батько заповідав Його Мені. То ви сидітимете за Моїм столом у Царстві Небесному, будете їсти й пити зі Мною. Саме вам сидіти на престолах, щоб судити дванадцять племен ізраїльських». «Симоне, Симоне, послухай! Сатана просив дозволу перевірити вас, неначе селянин перевіряє пшеницю, відділяючи добре зерно від поганого. Та Я молився за тебе, щоб не втратив ти віру. То ж коли ти, Симоне, знов повернешся до Мене, укріпи віру братів своїх». Однак Симон, якого ще звали Петром, відповів: «Господи, я готовий іти з Тобою до в’язниці й навіть на смерть». Але Ісус промовив: «Кажу тобі, Петре: ще й півень не проспіває уранці, ти тричі зречешся Мене».»
Ісус показав їм що випробування через які Він переходить чекає і їх. Сатана просив Ісуса але Він молився за них. Диявол просить бо в кожного з нас є свій потенціал і покликання, і він хоче нас позбавити цього. Ісус молиться за нас. Ви вірите в силу молитви Ісуса?
Потрібно пройти школу життя щоб зрозуміти що все що є в моєму житті це не те що я такий класний а тому що це від Бога. Кожен є цінний, немає зайвих.
Петро казав що він готовий але потім він відрікся. Диявол приходить дуже тихо і непомітно. Він питає що мені подобається і каже весь свій час вкласти в це. Звучить непогано але будуть наслідки. Диявол вивчав нас 6000 років. Він не буде відкрито приходити і показувати себе. Він буде шепотіти поки ти не зміниш чогось в своєму розумі.
Але коли ти відкритий ділитись з ближніми своїми роздумами і викликами ти стаєш захищеним.
Не дозволяй собі виправдань, ніби я трохи відійду в сторону але Бог простить. Ісус не вдарив Іуду по руці, значить все нормально. Не забувай що Бог бачить нас на всякому місці.
Будь відкритий для когось
Але не просто для когось, а для людини яка духовно мудра, яка може дати пораду.
В кожного є потенціал і ми не маємо права його загубити. Так само як це зробив Іуда. В егоїстичному житті немає місця для Бога.
2 Коринтян 1.21
«А Той, Хто утверджує нас разом з вами у Христі й також помазав нас, є Бог.»
Біблія обіцяє що Бог зміцнить нас, головне триматись за Бога. Християнство це не пасивне життя це якась дія для Нього. Слідування за Богом це слідування проти течії світу, але кінець шляху це перемога.
2 Коринтян 2.14
«Дяка Богу! Він завжди веде нас до перемоги у Христі. Пахощі знання про Себе Він повсюдно поширює через нас.»
Він створив тебе переможцем, тому не здавайся. Треба довіряти не дияволу і обставинам а Богу Який створив мене переможцем.
Останні коментарі